Відпочивальники у Трускавці: хто, звідки і скільки?

/Зима 2016-2017/

У період Новорічно-Різдвяних свят з 29 грудня  по 15 січня Трускавець відвідало близько 8 тисяч чоловік. Зменшення кількості відпочивальників на вулицях курорту можна помітити «неозброєним» оком. Гості прибували в Трускавець в три періоди: 1) 29 грудня – 4 січня – зустріч Нового року; 2) 5-9 січня Різдвяні свята; 3) 10-15 січня – відпочинково-оздоровчий тур. Серед прибулих на відпочинок переважала частка гостей з України (85%). Географія прибулих відпочивальників  з різних міст України була  такою:  Дніпропетровськ, Чорноморськ, Одеса, Запоріжжя, Херсон, Полтава, Миколаїв, Суми, Черкаси, Вінниця та Київ.

Туристична галузь переживає драматичний рік. Економічна, соціальна, політична ситуація в країні нестабільна і це впливає на потік туристів. Але людям подобається подорожувати, вирватися з повсякдення і відкрити для себе щось нове. Люди розуміють, що подорожувати можна і по Україні. Необов`язково їхати кудись далеко, місто Трускавець – ідеальне місце для подорожі та відпочинку.

Частка зарубіжних гостей була невеликою – трохи більше 15%. Традиційно найбільше гостей з Азербайджану, Молдови та деяких країн Середньої Азії. Дуже мало поляків (1%) та білорусів, росіян майже не було. Зате, прибули поодинокі групи туристів з Голландії, Англії, Естонії та Словенії.

Середній вік відвідувачів –  26-45 років. Туристи у віці 18-25 років складали 20%; 25-40 років – 40%; 40-50 років – 25%; діти – 5%; люди пенсійного віку – 10%.

Цікаво відмітити, що жінок, прибулих на відпочинок, було більше, ніж чоловіків: 60% до 40%.

Для подорожі до Трускавця більшість туристів обирали: поїзд (60%), власний автомобіль (20%), рейсовий автобус (20%). Скористалися авіаперельотами 15% відпочивальників.

У вирішенні питання проживання туристи вибирали вілли – 25% відпочиваючих; санаторії та пансіонати – 35-40%; готелі класу люкс – 15% відвідувачів; 20% курортників віддали перевагу недорогому житлу в готелях та приватному секторі. Середні витрати на одного туриста в день перебування в Трускавці становили 30-45 євро. Проживання від 250 грн. – 1500 грн./доба; харчування від 200 грн. – 1000 грн./доба. Можна було пообідати, для прикладу, в «Бойківській світлиці» (45-60 грн. комплексний обід).

Традиційно найбільше гостей цікавили вечори-зустрічі Нового Року та святкування Різдва. Курортники святкуванням були задоволені, але говорили, що в заходах бракувало креативу та анімації. Популярними в цьому році як завжди були екскурсії: Різдво у Львові, катання на лижах (Крутогір та Буковиця в Бориславі), купання в термальних водах Закарпаття. Гірськолижні комплекси Буковель, Славське, Плай шокували і відлякали туристів своїми цінами на послуги. Прийнятною для курортників була ціна послуги на Волосянці (турбаза «Захар Беркут»). Навіть екскурсії до Східниці та в Карпати туристів не цікавили – брак коштів та криза дається взнаки.

Більшість приїжджали групами: 2-3 сім`ї з дітьми (такий собі сімейний уїк-енд на 5 днів) та подорожували самостійно. Якщо не враховувати традиційний дитячий фестиваль «Яскрава країна» (500 учасників), то Трускавець до зустрічі з таким контингентом відпочивальників знову виявився неготовим. Брак інтелекту, креативності, прогресивних ідей та анімації – найбільша біда Трускавця. Всі хочуть зиск, вже і зараз, це все називають «сезон високих цін».

На жаль, сьогодні можна чітко бачити, що місто-курорт Трускавець так і не обрав моделі свого розвитку. Назвати його курортом в класичному розумінні цього слова не можна. Хоча керівники санаторно-курортних закладів «Карпати», «Шахтар», «Перлина Прикарпаття», «Військовий», «Кришталевий палац», «Віктор» та дитячий санаторій «Джерело» приймають відпочивальників на санаторно-курортне лікування –  на них тримається курорт. Проте, їхня частка відпочивальників-курортників складає 30-40% з усіх прибулих до Трускавця. Частка багатих туристів, які обирали багатозіркові готелі «Ріксос», «Міротель», «Женева», «Шале Грааль», була невеликою і становила всього 10%. Хоча, завантаженість цих закладів на Новорічно-Різдвяні свята інколи досягала 80%.

Далося взнаки закриття верхнього бювету, що призвело до багатьох незручностей як для місцевих підприємців, так і для відпочивальників. ПрАТівські санаторії (тепер готелі) «Кристал», «Алмаз», «Весна» були завантажені на 40%. Не краща ситуація була і в готелі «Трускавець» (компанія «365» взяла його в оренду) – вдалося на новорічні свята привезти до Трускавця десь до 400 чоловік, які перебували в Трускавці за так званим пакетом «все включено» (6 ночей і 7 днів).

   

Трускавець перестає бути курортом. А курорт, як туристичне місце відрізняється концентрацією ресурсів та їх цілеспрямованим використанням. Для цього необхідно визначитися в якому напрямку місту розвиватися: місце для відпочинку та релаксу, курорт для гольфу, гірськолижного спорту  та різних атракцій, чи оздоровчий курорт з присутністю курортно-медичного комплексу, або класичний медичний курорт.

Трускавець завжди був бальнеологічним курортом, тому незрозуміло, навіщо  Трускавцю ярлик туристичного міста?  У Трускавці навіть хостела немає, поселитися на ніч, чи дві ночі – нереально. Відсутня будь-яка туристична інфраструктура. Якщо не рахувати готелі «Ревіта», «Візит», «Жасмін», «Бойківську Світлицю» та ще декількох закладів, то в місті не можна навіть нагодувати групу туристів з 25 чоловік. Причина проста – керівники санаторно-курортних закладів і самі жителі Трускавця досі сприймають місто як спеціалізований медичний курорт, де присутня мінеральна вода Нафтуся. Поки до міста не поїдуть лікуватись прості люди (середній клас) і не отримають послуг по адекватній ціні – ні Ізраїль, ні Польща, ні Азербайджан, Узбекистан, чи Білорусь нам не допоможуть. Так, місто додатково має розвивати напрямки оздоровчого, медичного, ділового-МІСЕ та дитячого туризму.

Міська влада повинна  пам’ятати, що Трускавець не туристичний Львів, а бальнеологічний курорт.

Основними факторами, що гальмують розвиток оздоровчих курортів на державному рівні, є відсутність політичного бажання і відповідних планових документів розвитку в цьому напрямку. Необхідно прийняти зміни до Закону «Про туризм та курорти» в питаннях курортології. Відсутність координуючих спеціалістів при міністерстві економіки у цій сфері спричиняє до того, що  державні та муніципальні органи,  чиновники і клерки з органів місцевого самоврядування (це стосується не лише  Трускавця) не звертають увагу на підняті вище проблеми, а також трактують їх в залежності від рівня некомпетентності.

Фатальною помилкою міської влади міста Трускавця є некомпетентність людей, які в силу своїх службових обов’язків повинні цим займатися, а також відсутність стратегії «Конкурентноспроможності міста» та активної співпраці ТМР з туроператорами, готельєрами та рестораторами міста. В місті відчутно кульгає маркетингова політика, відсутній план подій та знаменних дат, знищена вся туристична інфраструктура, сервіс та послуги бажають кращого.

Зима 2016-2017 року показала: Трускавець перетворюється на cезонне місце відпочинку, яке існує завдяки минулої слави.

Туристи в Східниці: хто, звідки і скільки?

/Зима 2016-2017/ 

   

Східниця – селище, що загубилося серед карпатських гір, яке претендує отримати статус курорту. Назвати Східницю курортом в класичному розумінні цього слова поки що важко. Чисте повітря, гірські ландшафти роблять Східницю швидше кліматичним курортом, на території якого присутня велика кількість джерел з мінеральними водами.

Східниця досі в пошуках шляху свого розвитку. Вона й надалі в адміністративному підпорядкуванні Борислава. Хотілося б побажати керівництву Східниці, щоб в 2017 році селище стало хоча б населеним пунктом обласного підпорядкування і отримало статус адміністративного центру територіальної громади (ОТГ).

Східницький реакреаційно-туристичний кластер, як виявилось, також залежний від соціальних, економічних, політичних факторів.

«Рівень розміщення та сервісу повинен відповідати вимогам часу, а ціни на послуги повинні бути дружелюбними» – здається, саме це не врахували в цьому зимовому сезоні власники готелів та приватних садиб Східниці. Ще в листопаді постійні клієнти бронювали місця на Новорічний відпочинок. Готельєри натомість не спішили брати бронь, набивали собі ціну, забувши, що після карколомного багатого літнього сезону 2016 року настала осінь та прийшла зима. І як факт, Східниця в грудні стояла напівпорожня. Якщо і були відпочивальники, то за весь місяць їх заледве можна було порахувати, як то кажуть, на пальцях. Заповнюваність складала 15-20%, а одночасно Східниця може прийняти 2,5 тисячі туристів.

Сезонність – характерний процес для будь-якого курорту, в тому числі і для Східниці. Це селище не потребує реклами, воно живе за своїми, лише йому відомими правилами. Своя база відвідувачів є в кожного власника вілли, готелю чи садиби, які їздять до Східниці регулярно. «Куди подінуться клієнти? У нас найкраща вода». Так собі думали жителі Східниці.

Але життя внесло свої корективи в сезон «зима 2016-2017». Відсутність маркетингової політики на цей раз Східницю підвела. Під Новий Рік постійні клієнти почали відмовлятися від броні під різними приводами: грип, морози, снігопади. Але основною причиною відмови, напевно, стала нестабільна ситуація в державі і трохи завищені ціни. Тому на самі Новорічні свята заповненими в Східниці були лікувально-оздоровчі комплекси «ДіАнна», «Тустань», «Санта Марія», «Три сини та донька», «Респект»… Більшість готелів залишалися пустими.

Керівництву Східниці вартувало б задуматись над розробкою стратегії «Конкурентноспроможності» та співпраці з місцевими туроператорами, рестораторами та готельєрами.

За період Новорічно-Різдвяних свят (30 грудня – 12 січня) Східницю відвідало більше 2 тисяч курортників. Відпочивальники приїжджали на 3-5 днів. Більшість готельєрів Східниці приймає курортників на 8-12 днів. Тому 50% фонду житла були напівпусті. Виграли лише невеликі готелі та приватний сектор, які приймали туристів на 2-3 дні. Туристи прибули на власному транспорті (40% відвідувачів), ще 60% скористалося автобусами.

90-95% відвідувачів становили жителі України. Географія українських міст виглядала так: Одеса, Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Київ. Хоча була невелика кількість жителів Півночі України та багато з західних областей. Вони приїжджали в основному кататися на лижах в Борислав на Буковицю та ночували в Східниці.

Характерно, що іноземці Східницю ігнорують. 3-5% відвідувачів-іноземців в рік в основному становлять жителі Прибалтики, Росії, Білорусі. З Кавказу та Середньої Азії практично нема нікого. Взимку появилися поляки, які відпочивають у Трускавці і заради цікавості завітали в Східницю. Це невеликі групи по 2-3 чоловіки з Гданська та Вроцлава. Вони цікавились цінами на житло. Східницька вода їм припала до смаку, особливо велика кількість джерел. Хоча в Східниці вони не зупинились.

Середні витрати на одного туриста складали 25-40 євро в добу. Хоча зняти кімнату в приватному секторі в Східниці можна було й за 100 грн. в добу. Причому частка тих, хто зупинився в приватному секторі та недорогих готелях традиційно складала 40-45%. Ще 40% туристів – це заможні люди, які собі ні в чому не відмовляли та вибрали за місце перебування дорогі готелі та лікувально-оздоровчі комплекси, такі як «ДіАнна», «Респект», «Три сини та донька».

Приблизно 65% відпочивальників приїхали лікуватися (пити воду), 35% просто відпочити. Вартість поживання в Східниці в середньому від 150 грн. до 700 грн. (доба), харчування – 150-200 грн/доба, хоча добрий обід можна замовити і за 65-70 грн., наприклад в ресторані «Джамбо» чи кафе «Едем». Зупинитися в приватній садибі «Верховина» обходиться в 250 грн. на добу з харчуванням. Східниця дивувала доступними цінами на харчування.

На Новорічні та Різдвяні свята відпочивальники Східниці вибирали екскурсії: рибу, чани та сани. Невеликі збірні групи їздили до Самбора на орган. Традиційно популярним було Різдво у Львові. Ближні поїздки – в Тустань та «Карпатська Швейцарія» (Кропивник). Лижні курорти Буковель, Плай, Славське не витримали конкуренції з Буковицею та Крутогором (Борислав). На дальні екскурсії східницькі відпочивальники майже не їздили.

Сильні морози до -29 на Різдво та великі снігопади внесли корективи у відпочинок. Східниця ніби дрімала всі Новорічні та Різдвяні Свята. Відпочивальники ніби й були, але термін їхнього перебування був коротким (3-5 днів).

Великий плюс, що Східниця на Новий рік та Різдво приймала туристичні групи, які були тут транзитом і змогли отримати повноцінне харчування. Східниця лояльна до туристів. Особлива подяка керівникам санаторно-курортних закладів Східниці від туристичних операторів за гостинність і розуміння.

Зараз Східниця повернулась в звичний зимовий режим (завантаженість 40-50%). Відпочивальники прибули на 10-18 днів, п`ють воду, відаючи перевагу традиційно джерелам №№3, 2-с, 18, 10, 13 (залізистому). Більшість відпочивають в приватному секторі, готелях та віллах-садибах, самі собі готують їжу (раз в тиждень їдуть в Дрогобич чи Борислав на закупи, хвалять наші м`ясні продукти, особливо дрогобицьку ковбасу та волове м’ясо). Багаті гасають на джипах засніженими гірськими дорогами. Велика кількість батьків з дітьми приїхали просто відпочити.

Cніжна зима, лікувальна мінеральна вода, чисте повітря, гори – що ще потрібно для відпочинку? Східниця в очікуванні літа…

                                                                                                    Підготував Віктор ПИЦІВ

Примітка:  Дана публікація – це погляд зі сторони і тому може не співпадати з офіційною позицією влади Трускавця, чи Східниці, а також готельєрів. Матеріал щодо кількості відпочивальників взято з опитування гостей та із статистики туристичних операторів.

 

 

14Shares

Залиште свій коментар: