Дивні і загадкові явища відбуваються в місті курорті Трускавець. Введення плати за вхід у бювет мінеральних вод та обговорення плану ОТГ під назвою «Великий Трускавець» збурили громадськість міста та відкрили цілий ряд проблем, що стосуються соціально – економічного розвитку місту курорту з  погляду на сьогодення.

Найбільший в Європі бальнеологічний курорт Трускавець сьогодні опинився на узбіччі державних інтересів, він кинутий владними структурами на самовиживання. Ні кабінету міністрів, ні органам місцевого самоврядування подальша доля розвитку Трускавця,  як курорту не цікава. Ніхто з чиновників не хоче зрозуміти, а може й не може, що в Незалежній державі Україна  курорт Трускавець повинен отримати особливий статус курортного поселення і стати Державним курортом, а не «містечковим», чи «кишеньковим» у власності окремих олігархів, приватників, які прагнуть і надалі визискувати його багатства та землю, нехтуючи Генеральним планом забудови міста Трускавця, споруджувати «хмарочоси» чи недолугі коробки, торгові центри в першій санітарній зоні та власні котеджі під гаслом: «ближче до бювету – більше вигоди». Порушуючи наявний  історико – архітектурний комплекс курортної забудови кінця ХІХ ст., межі цього  історичного ареалу проходять по вул. І.Франка, бульварі Торосевича, вул. Суховоля, бульварі Кобзаря. Змінюючи затишний колорит гірського поселення курортного типу, обставляючи сквери, тротуари, бульвари та паркову зону тимчасовими спорудами «мафами», торгівельними генделиками, перетворюючи територію унікального бальнеологічного курорту в гігантський замусолений базар.

Під чітким керівництвом «Укрпрофоздоровниці», Трускавецьку територіальну раду по управлінню курортом профспілок перейменували на об`єднання «Трускавецькурорт», потім на ЗАТ «Трускавецькурорт», а згодом «профспілкові комбінатори» зняли з себе обов’язки головного охоронця здоров`я трудящих і створили приватну структуру ПрАТ «Трускавецькурорт». Відійшли в небуття профспілкові санаторії: «Берізка», «Каштан», «Юність», «Рубін», «Янтар» з їх потужною інфраструктурою бальнеологічними курортними поліклініками, озокеритолікарнями, дієтїдальнями, «Берізка», «Зоря», «Райдуга», палацом культури «Мир», будівельно-монтажним управлінням тресту «Карпаткурортбуд», ремонтно-будівельним управлінням, комбінатом благоустрою та допоміжних господарств, автотранспортним підприємством з потужним автопарком, готують під продажу корпуси санаторіїв «Рубін» та «Янтар», закрито  бювет №2, а приміщення ГГРЕС з філіалом Одеського інституту курортології  по вул. Помірецькій  опломбовано і готується на продаж. Санаторії «Весна», «Кристал», «Алмаз» та приміщення палацу культури ім. Т. Шевченка віддані в оренду «новоявленим» бізнесменам, які під прикриттям депутатських мандатів, сидять в своїх кріслах, їздять на дорогих авто та «жирують» у своїх  престижних маєтках. Чи можемо ми назвати їх трускавчанами???  Хто вони, може злочинці,  чи злодії ? Це покаже час. Основне, що новоявлені «слуги» народу очолюють депутатські комісії та контролюють бюджетні потоки  і приймають рішення  заради власної вигоди  з мовчазної згоди та під прикриття міського голови.

Цікавий Трускавець сьогодні… Місто де-юре не є курортом, ні державного ні місцевого значення, а живе за законами та нормативними  документами УРСР. Натомість частина місцевих депутатів та очільники міста відкрито висловлюють думку, що доцільніше перетворити Трускавець на центр туризму, приєднавши до міста села Орів, Доброгостів та Уличне.

А що робити з 190-річною історією бальнеологічного курорту європейського рівня? З унікальними Трускавецькими джерелами та лікувальною базою? Віддати в оренду приватним структурам та містечковим олігархам?

Місцеві жителі вже звиклися з думкою, що урочище Помірки – це нажаль не Трускавець. Ліси Раймонда Яроша навколо міста – це територія Дрогобицького району. А частина першого мікрорайону вул. Сагайдачного – це територія села Модричі. Весь IV  житловий  мікрорайон та ІІІ школа  – це землі села Станиля. Місто не має чітко визначених меж. Все це називається невпорядкованістю адміністративно – територіального устрою.  Проблемою міста Трускавець є низька ефективність діяльності органів місцевого самоврядування . Як наслідок, не виконуються  розпорядження Президента України №294 від 10 жовтня 1995 року «Про забезпечення раціонального використання  природних багатств», ігнорується Закон України «Про курорти» №3370-1-4 від 19 січня 2006 року, не ведеться Державний кадастр природних територій, не виконується розпорядження Голови Львівської ОДА №3898 від 03. 10. 2012року «Про  оголошення окремих курортних територій області курортами державного значення», виникла загроза забруднення родовищ мінеральних вод, так як не має відповідального за заходи з оздоровлення санітарних  зон курорту. Через відсутності коштів, чи це службова недбалість?

Чи потрібен Трускавцю статус курорту Державного значення? Маючи статус курорту державного курорту, Трускавець мав би певну частку державного фінансування, що дало б можливість впровадити масштабні зміни на курорті та впорядкувати  адміністративно – територіальний устрій міста, впровадити масштабні державні програми. Це зробило б Трускавець конкурентоспроможним європейським курортом. Статус державного курорту Трускавцю потрібен, щоб відбити зазіхання окремих містечкових олігархів заволодіти багатством Трускавця його матеріальною базою та унікальними джерелами. Хто володіє джерелами той володіє курортом.

В дивний і непередбачуваний  час  ми живемо. Коли  влада не виконує закони,  тоді починає говорити вулиця.

І останнє запитання до мешканців Трускавця : якщо  IV мікрорайон  Трускавця – це де-юре територія села Станилі, то чи легітимні  були вибори  в місті  Трускавці, і чи легітимно  обраний голова міста ?

 

Ініціативна група трускавчан з порятунку курорту Трускавець. 

 

 

112Shares

Залиште свій коментар: