У Трускавця є всі шанси стати курортом світового масштабу. Для цього місту важливо визначитися зі стратегією розвитку та повернути довіру інвесторів.

Минулого року на Міжнародній виставці UITT-2015 «Україна — подорожі та туризм» стенд невеликого містечка зібрав найбільшу кількість відвідувачів. Це не дивно — місто півтора століття славиться своїми лікувальними мінеральними водами. Але якщо до 2013-го не привертав до себе особливої уваги і замикав ключові проекти на наближених до влади бізнесменів, то зараз місто опинилося в центрі інтересів серйозних інвесторів не лише з України, а й з-за кордону.

Це добра можливість для Трускавця всього за кілька років перетворитися на унікальний й сучасний лікувальний курорт з розвиненою інфраструктурою і високим рівнем медичного обслуговування, а для його жителів — отримати комфортне місто для життя з достойним рівнем доходів.

Джерело міста

Про цілющі властивості мінеральних джерел Трускавця написана незліченна кількість статей і зроблено багато наукових доповідей. Тут лікують і лікували в основному захворювання печінки, нирок та сечових шляхів. За радянських часів сюди приїжджало понад 400 000 відпочиваючих на рік — це була здравниця всесоюзного масштабу. Але зараз Трускавець навряд чи можна назвати містом-курортом в класичному розумінні цього слова.

Кількість відпочиваючих за роки незалежності України знизилося майже вдвічі, у місті погані дороги, є проблеми з освітленням, Трускавець хаотично забудований, а в багатьох установах сервіс все ще зберігає залишки радянських стандартів обслуговування.

У Трускавці немає власного водоканалу (через це раніше воду навіть подавали за графіком). Водою Трускавець забезпечує місто Дрогобич, що в 9 км від курорту. Причому водопровід у місті теж старий і часто виходить з ладу. Бувають періоди, коли місцеві жителі на декілька днів залишаються без води і тоді її завозять в автоцистернах.

У Трускавці будуються готелі, санаторії та приватні котеджі, відкриваються заклади громадського харчування і спа-салони. Однак готелів відомих мереж тут обмаль. «Глобальним брендам, які працюють у готельному бізнесі, не цікаво приходити до Трускавця, тому що тут довгий час не було серйозного готельного бізнесу, який на своєму прикладі міг би довести, що в місті можна працювати ефективно. До того ж великі готельні мережі у своїй більшості мало пов’язані з медициною, а Трускавець перш за все лікувальний курорт», — каже Сергій Дробчак, директор Hotel Management Group, яка займається управлінням готелями і санаторіями в Трускавці.

Зараз у місті всього три великих сучасних готелі: Rixos, Mirotel та «Шале Грааль». Причому два останніх побудували напередодні проведення в Україні чемпіонату з футболу. Тоді ж місто отримало ділянку відремонтованої дороги Стрий — Трускавець. І це, мабуть, усі крихти від великого пирога, які дісталися Трускавцю від Євро-2012.

Як за таких умов може існувати санаторно-курортна діяльність? «Вся справа в «Нафтусі» — воді з унікальним складом, якій немає аналогів у світі. Всі ці роки саме «Нафтуся» підтримувала місто і не дала йому повністю зубожіти», — вважає Віктор Пиців, голова Незалежної профспілки «Тур-Сфера», яка об’єднує працівників місцевих турфірм.

«Нафтуся» — найвідоміша мінеральна вода Трускавця, На ній збудована не лише вся інфраструктура міста, а й вся місцева економіка. Минулого року санаторно-курортна діяльність принесла місту 83 мли гривень, що склало більше половини від усіх надходжень до міського бюджету.

Нюанси рекреації

Цілісно розвиватися місту складно — ще на початку 2000-х років тут розпродали всю землю і тепер владі нічого запропонувати інвесторам. Але багато проданих ділянок й досі не забудовані — власники притримують їх до кращих часів. Це не могло не позначитися на вартості ділянок на вторинному ринку — сотка землі тут стартує від $ 3 000.

«Потенціал Трускавця і на 10% не використовується. Якщо у влади міста була стратегія його розвитку, то не було тактики.

Але частіше за все не було ані того, ані іншого, чому і місто розвивалося не комплексно, а точково — кожен бізнесмен буквально на дотик пробивався. У міста немає чіткої концепції розвитку.

Статус Трускавця досі регулюється нормативною базою постанов Кабінету міністрів СРСР від 1981 року і за законом він не є курортом ні державного, ні місцевого значення», — коментує Пиців.

«З проведенням інженерних комунікацій, дорожньою інфраструктурою, створенням умов для комфортної роботи бізнесу, тобто з усім тим, що не залежить від інвестора, а тільки від місцевої влади — тут завжди були проблеми», – додає Дробчак.

Промисловість у силу специфіки санаторної діяльності у Трускавці відсутня. Майже все працездатне населення, причому не лише Трускавця, а й навколишніх сіл — близько 14 000 осіб — працюють в санаторно-курортній сфері.

Але навіть ця базова для міста платформа на перевірку виявилася нетривкою — у головного роботодавця міста і власника ліцензії на розробку мінеральних джерел — ПрАТ «Трускавецькурорт» — виникли проблеми. За словами Віктора Жданова, генерального директора ПрАТ «Трускавецькурорт», загальне завантаження по санаторіях їх організації — у неї п’ять санаторіїв — в 2015-му впала до 13%.

«Всі ці санаторії були побудовані ще за радянських часів і донедавна жили за рахунок відпочиваючих, які приїжджали за путівками Фонду соціального страхування.

Але в 2015 році держава перестала видавати такі путівки і ПрАТ «Трускавецькурорт» довелося закрити два санаторії і звільнити майже 2000 осіб; ті санаторії, що залишилися, намагаються заповнювати за рахунок порівняно недорогих комерційних путівок», — розповідає Андрій Кульчинський, мер Трускавця.

Взагалі з цим ПрАТ «Трускавецькурорт» у мерії непрості стосунки — багато років керівництво міста намагалося повернути в муніципальну власність частину майна, яке у 1990-х перейшло до цього підприємства.

Але проблемам підприємства Кульчинський не радіє — адже більше 10% працездатного населення міста залишилося без роботи.

Утримувати побудовані за радянськими стандартами громіздкі та енерговитратні санаторії підприємству дорого, і, звичайно ж, вони програють за рівнем сервісу і умов більш сучасним конкурентам, в тому числі й самим собі — до ПрАТ «Трускавецькурорт», крім санаторіїв, входить сучасна вілла «Христина» і Mirotel, на базі якого працює «Мед-Палас» — один з кращих медичних комплексів Західної України.

Життя без прикрас

Місцеві жителі живуть досить скромно: середня зарплата по місту всього 2500 гривень — на 1100 гривень менше, ніж по Львівській області.

«Багато жителів Трускавця живуть за рахунок того, що здають житло в оренду приїжджим. Але в цьому бізнесі є сезонність — з кінця листопада по грудень і з кінця січня до початку квітня відпочиваючих майже немає, місто порожнє, і за цей час люди проїдають те, що зуміли заробити в літній час», — розповідає Пиців.

16 років тому в місті намагалися створити більш надійний плацдарм для розвитку — у 2000-му в Трускавці була створена Спеціальна економічна зона «Курортополіс» терміном дії на 20 років. Інвестори, які реалізовували проекти, спрямовані на розвиток санаторно-курортного господарства, медицини та охорони здоров’я, отримували податкові пільги. У місті з’явився завод «Аква-Еко» з випуску мінеральної води, компанія «МІК» налагодила випуск виробів із пластику й гуми, в машинобудівне МПЧ «Такт» освоїло виробництво лічильників для обліку тепла, води та електроенергії. Всього було започатковано понад 3000 інвестиційних проектів. Лише за перші два роки дії цієї СЕЗ у місті майже вдвічі знизився рівень безробіття. Але в 2006-му СЕЗ несподівано позбавили податкових пільг та більшість інвесторів відмовилися від своїх планів. «Тепер у нас по місту понад 30 недобудов», — каже Пиців.

Приховані пружини

З кризою місто отримало новий етап розвитку — девальвація гривні змусила багатьох звернути увагу на цей курорт. Українцям місто цікаве для оздоровлення та відпочинку, а бізнесменам — з точки зору інвестицій.

«Середньорічне завантаження по наших готелях до кризи було на рівні 50%, після — більше 60%. Наші співвітчизники стали до нас більше їздити», — зазначає Дробчак.

«Зараз чудовий час для перезавантаження — все, що не має життєздатної бізнсс-моделі та довгий час забирало у міста ресурси, відмирає», — впевнений Пиців.

Місцева влада вже визначилася з концепцією розвитку міста — вона побудована на різних напрямках в туризмі. Найпріоритетніший — медичний туризм.

«Серед усіх українських курортів Трускавець — найбільш популярний. І справа не лише в унікальності води, але й у сервісі — деякі санаторії вже можуть надати практично повний спектр медичних послуг», — говорить Інна Дащенко, заступник голови правління Асоціації лікарів медичного туризму.

У Трускавці є не лише джерела мінеральних вод, санаторії та лікувально-діагностичні центри, а й відома клініка відновного лікування, що спеціалізується на лікуванні пацієнтів з ДЦП.

На користь медичному туризму відіграє й вигідне розташування — в 25 км від Трускавця знаходиться бальнеологічний курорт Східниця, а в 50 км — курорт Моршин. Це дає можливість кластерного розвитку цим курортам.

Обласна «столиця» — Львів — дає жителям Трускавця прекрасний приклад того, наскільки якісно туризм може змінити місто.

«За радянських часів всі їхали до Трускавця, і лише проїздом заїжджали до Львова. Але Львів у туристичному напрямку зробив якісний стрибок, і зараз нашому місту треба багато працювати, щоб ці потоки туристів завітали і до нас», — говорить Дробчак.

Як залучити туристів? Трускавець небагатий на історичні та архітектурні пам’ятки. Але формат проведення різноманітних фестивалів, конкурсів та спортивних турнірів тут цілком перспективний.

«Трускавцю не вистачає інфраструктури, в першу чергу доріг, а також розваг для туристів, цікавих подій і креативного просування як всередині країни, так і за кордоном», — каже Володимир Царук, директор Центру туристичної інформації.

Ще один напрямок, який планує розпивати місцева влада, — бізнес-туризм. Проведення конференцій, різних форумів та семінарів для багатьох закордонних курортів уже давно стало одним із джерел заробітку.

Але для всього цього міській владі потрібно виконати чимало роботи — окрім розробки стратегії розпитку, нормативного врегулювання статусу міста та облаштування інфраструктури вони мають поновити діалог із бізнесом. Адже місту-курорту, який вирішив наздоганяти європейських побратимів, крім якісної медичної бази дуже потрібні аквапарки, ТРЦ, тенісні корти, сучасні стадіони і поле для гольфу. Всі ці проекти можна реалізувати лише за умов повної довіри зі сторони бізнесу.

Світлана Рябова, журнал «InterCity Magazine»

Залиште свій коментар: