«Що це було? Мабуть НЛО! Ні сіло, ні впало – по небу пливло» – саме такі слова зі старої пісеньки навіяв звіт Кульчинського та «бенефіс Петранич» …!

3 січня у приміщенні Народного дому під бурхливі оплески бюджетників, працівників комунальних підприємств та працівників міськради,  відбувся звіт міського голови Трускавця Андрія Кульчинського.

П’ятниця, 15:00, робочий день – незручний час; Народний дім – тісний зал, один мікрофон, який міцно тримав у своїх руках Кульчинський, а Петранич, будучи модератором, цей мікрофон бережно оберігала, щоб не дай Боже він не потрапив до рук «чужих»…

Все було зрежисовано в кращих традиціях з’їзду КПРС – похвала, оплески і знов похвала від поважних гостей, серед яких: народний депутат Богдан Матківський, голова районної державної адміністрації Володимир Шутко, ну і звичайно, бо як же без нього, всюдисущий та всезнаючий депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожній.

Описувати все те, що вони говорили немає сенсу – «гладкошерстна попса», яка немає нічого спільного з реальністю в якій ми з вами живемо…

Зустріч тривала недовго, півтори години. Все це дійство під назвою звіт міського голови нагадувало мильну оперу на три дії: увертюра (доповідь Кульчинського), прелюдія (подяки та оплески), кода ( несподіваний кінець).

Увертюра тривала 40 хв. Кульчинський показував слайди, таблиці, діаграми… Писати про якісь цифри взагалі немає сенсу, бо їх просто не було видно на екрані. З почутого стало зрозуміло, що основні бюджетні витрати здійснено по освіті, медицині, соціальній сфері і культурі.

У доповіді було зроблено акцент на мікропроектах, які Трускавець отримав у минулому році. Варто зазначити, що міста-сусіди Дрогобич і Борислав за минулий рік отримали всього 2-3 мікропроекти, а Трукавець понад 20-ть.

Дивно, невже у Бориславі, чи Дрогобичі гірше складають мікропроекти? Звичайно –  ні. Виявляється, що мікропроекти це теж велика політика і в кого сильніше лоббі, той і отримає мікропроект. Яскравий цьому приклад є Дубневич, який на свій виборчий округ щороку отримує половину обласних мікропроектів.  Добре, що у Кульчинського, поки що, якесь своє лоббі є, можливо, завдяки Самопомочі, чи  обласних депутатів. Але ж так завжди не буде і з цієї ігли на яку поволі підсідає міський бюджет доведеться зійти, бо в області є інші міста і села, що потребують фінансування.

Варто задати, що завдяки процесу децентралізації  Трускавець отримав додаткових надходжень до міської казни близько  40 мільйонів гривень (акцизний збір, податок на майно, ПДФО, плата за землю). Звичайно, що з такими надходженнями можна легко говорити про URBAN бібліотеку, нові меблі, реконструкції, ремонти доріг. Коли гроші є, то великого розуму і таланту не треба, щоб їх витратити.  Заробити і витратити – різні поняття.

До речі, у соц. мережах трускавчани вже пишуть, що на ремонтованих дорогах асфальт сходить разом зі снігом.

    

   

Далі була прелюдія…

Від звіту Кульчинського плавно перейшли до подій в Авдіївці. Голова районної державної адміністрації Володимир Шутко урочисто нагородив відзнаками АТОвців – Щербу Руслана та Мельника Володимира «За оборону Авдіївської промзони». Пізніше виступав депутат міськради Василь Тимчишак і дякував Кульчинському за все прекрасне на цьому світі, говорив щось про волонтерство і таке інше…  Було зовсім незрозуміло, яке відношення мають АТОвці, Меч Арея, волонтери, Авдіївка, Василь Тимчишак і інші супер-герої до звіту міського голови Трускавця за 2016 рік?  Звіт Кульчинського переріс у якусь виставу, бракувало ще пісень у вишиванках і в кінці фуршету…

Згодом, дійшла черга і до запитань. Стало зрозумілим, що Кульчинський уникнув прямого спілкування з аудиторією, бо питання приймалися тільки у письмовій формі. Люди почали передавати записки, а  жонглювала ними  керуюча справами міськвиконкому ТМР Олена Петранич.  Думаю, що навіть великому режисеру Вуді Аллену було би цікаво поспостерігати в цю мить за пані Оленою. Варто було послухати, як вона зачитувала незручні для Кульчинського питання…J Це був її бенефіс, саме вона була зіркою вечора. Саме завдяки Петранич трускавецька громада, а також опозиція виглядали як німі свідки, або як гості на власному весіллі… Вона, мов стіна, відгородила Кульчинського від невдоволених мешканців, а також, як зараз модно казати, від груп Кісака та Козира… Якщо б не регламент і акторські здібності Петранич, то Кульчинського просто б розірвали, оскільки вже посипались питання про його мільйонні статки, про водоканал, про Олександра Ткаченка, про закриття верхнього бювету та платну Нафтусю, про відносини з підприємцями та промоцію.

Звіт Кульчинського – окозамилювання і фарс, який демонструє, що він боїться чесного діалогу і відкритого спілкування. 90% присутніх у залі – бюджетники, працівники комунальних підприємств та працівники міськради. Були також працівники поліції та СБУ одягнуті в цивільний одяг, окрім цього, було помітно, що деякі «атошники» виконували функції охоронців.

 

                                                                                                                  Назар ХОПЯК

14Shares

Залиште свій коментар: