Тут я пережив свої перші радості й тривоги, тут я зустрів свою першу і останню любов… Перші поразки й перемоги: великі і малі, перші прагнення, досягнення, надії і мрії… Трускавець – місто мого життя. Стільки спогадів пов’язаних з ним, що й не перелічити.  Трускавець – місто з якого походять мої діди та прадіди, місто в якому народився і живу я, мої діти та онуки.

В силу своєї трудової діяльності мені довелось побувати у багатьох містах, однак, я завжди знав, що моє місце у рідному Трускавці.  Приємно жити у місті,  яке любиш. Вийти на вулицю і побачити, що до  тебе  здоровається кожний другий, зупиняється, щоб спитати –   Як воно? Як справи?  І нехай, потім, вони таки підуть щось позаочі  обговорювати, але воно нічого не значить, бо вони всі рідні і свої – трускавчани!

Я люблю Трускавець і вболіваю за нього, тому всім серцем прагну змін на краще….. Як казав один поважний пан, що місто потребує розвитку, але який розвиток може бути, коли сьогоднішня міська влада немає сильної  волі до змін і не проявляє державницької позиції.

Наше місто може стати одним з найкращих європейських курортів тільки тоді, коли громада Трускавця буде єдиною і згуртованою, а міська влада чесною і мудрою.

Сьогодні, я просто прогуляюся вулицями свого міста, зустріну друзів, поспілкуюсь з ними… Обов’язково зайду на Гошівську гору, бо саме там мені легко і спокійно… вдихну на повні груди…

 Зі святом трускавчани!

 

                                                                                                             Щиро Ігор КІСАК

 

Залиште свій коментар: