Чи можливий розвиток Трускавця без наукових досліджень природних ресурсів якими володіє курорт? Напевно,  питання риторичне, яке мало б стати ключовим в рамках обговорення концепції розвитку міста.

Як доведено науковцями, Трускавець знаходиться на водоносному горизонті, а тому, напевно, жодне місто в Україні не є настільки багатим різноманітними мінеральними водами, які мають лікувальні властивості. «Перлиною» мінеральних вод можна по праву вважати «Нафтусю» аналогів якій за даними Інституту географії НАНУ в Україні та за її межами не існує. Лікувальні властивості з джерела Нафтуся, «Софія» ,«Броніслава», а також «Марія» і «Юзя» є, на сьогодні, добре дослідженими.

Найбільшу лепту в дослідження гідромінеральної бази трускавецького родовища, без жодного перебільшення,  було здійснено працівниками наукової лабораторії експериментальної бальнеології, яка фінансувалась Інститутом фізіології  ім. О. О. Богомольця НАН України і відносилась до його структури. Наукова лабораторія була створена 22 квітня 1981 року наказом Ради міністрів УРСР з метою вивчення впливу Нафтусі на організм людини, а також подальшого дослідження інших лікувальних факторів курорту Трускавець. Лабораторія існувала рівно 35 років і припинила свою діяльність 1 травня 2016 року. Очолював її відомий дослідник трускавецьких вод, співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця, кандидат медичних наук  Ігор Попович, який є автором багатьох наукових праць.

Нещодавно п. Ігор презентував у Трускавці свою наукову роботу «Жива вода Нафтуся». Його монографія є останнім і найновішим дослідженням трускавецької «Нафтусі» в якій Ігор Попович  науково  обґрунтував її  цілющі властивості. На презентації були присутні громадські діячі та керівництво міста. Як стверджує науковець, «Нафтуся» мінлива і залежить від багатьох природних факторів, а тому її треба постійно моніторити, проводити аналізи по багатьох показниках без яких не можна обійтися.

У громадських і наукових колах нашого міста кажуть, що вже давно назрів той час, коли варто «перезавантажити» гідромінеральну базу трускавецького родовища: почистити джерела, замінити комунікації, провести комплексні оздоровчі заходи та ін. А для цього потрібен фаховий науковий супровід.

Також багато хто переконаний, що новий поштовх у розвитку Трускавця могли б дати дослідження сірчано-солоних озер на Помярках. Місцеві жителі ці озера колись називали «паршиві», а перших курортників, які там приймали купелі «паршивими», бо лікували вони коросту, різні виразки на тілі та інші шкірні захворювання. У Трускавці залишаються не вивчені науковцями поклади озокериту і так звана сіль «Барбара», яку використовували для лікування печінки, жовчного міхура та жовчновидільних шляхів.  Не мають наукового дослідження розсоли, ванни та прісні води. Очевидно, що активна науково-дослідницька робота посприяла б розширенню комплексу лікувальних послуг на курорті.

Сьогодні у Трускавці повільно, але якось ведеться робота над проектом стратегії розвитку міста з перспективою створення ОТГ.  Як відомо є дуже багато недосліджених родовищ мінеральних вод на Помярках, Модричах, Орові, Зимівках, а також в Станилі, де є сірчана боровина.  Тому, якщо всерйоз розглядати розвиток міста в цьому ракурсі, то очевидно, що без належного наукового супроводу не обійтись. Тут якраз наука може дати Трускавцю суттєві переваги над іншими бальнеологічними курортами, зокрема над Східницею, де жодних наукових досліджень мінеральних джерел не проводиться.

Здається, достатньо аргументів для того, аби дати собі відповідь на питання, чи можний розвиток Трускавця без наукових досліджень природних ресурсів якими володіє курорт…

Науковці, які працювали у Трускавці зараз у скрутному становищі через відсутність державного фінансування. Усі знаємо, що на науку в Україні гроші завжди виділялись по залишковому принципу. Так само як у всій час виділяли на армію і якби не війна, то в найближчому майбутньому у нас би й армії не було. А тому навіть важко уявити, що має статись з українською наукою, аби вона не зникла остаточно. Напевно, що фінансувати її повинні ті кому вона потрібна.

50 тисяч гривень щомісяця з міського бюджету – ціна питання створення міської наукової моніторингової служби з лабораторією експериментальної бальнеології, де працюватиме п’ятеро фахівців включно з санітарним інспектором, які регулярно будуть проводити лабораторні і наукові дослідження. Лабораторія може працювати в структурі нової комунальної ГРЕС.

Хоча для бюджету це зовсім невелика сума, але, поки що, така перспектива виглядає доволі туманною, бо керівництво міста чомусь робить акцент не на розвитку бальнеології та інших лікувальних факторів курорту. В пріоритетах – туризм, атракції, розваги… Як каже міський голова Андрій Кульчинський, наша мета – диверсифікація, бо скоро «Нафтусю» будуть синтезувати і до цього треба бути готовим.

 

 Назар ХОПЯК

 

56Shares

Залиште свій коментар: