Адміністративно-територіальний розвиток завжди був в основі побудови державності. В межах Дрогобиччини впродовж останніх 3-ох років йдуть запеклі дискусії, хто з ким має об’єднуватись і який має бути устрій  теперішнього Дрогобицького району. Крім цього в межах району знаходяться три міста обласного підпорядкування – Дрогобич, Борислав, Трускавець.

За часів Другої Речі Посполитої 1923-39 рр. Дрогобицький повіт займав полощу 1455000 км² і був розташований на південному сході Львівського воєводства. Кількість жителів повіту колись складала 193 тис., з них 80 тис. припадали на два міста – Борислав і Дрогобич (Борислав – 44 тис., Дрогобич – 36 тис., 113 тис. мешкало на території гмін – найменші територіальні одиниці за часів Польщі). Дрогобицький повіт був центром нафтового промислу Речі Посполитої. На території повіту були запаси нафти, озокериту, солі, сірки, цинку, а також мінеральних вод. Сам повіт було утворено ще за часів австро-угорщини, а потім остаточно сформувався на початку 20 століття.

Серед двох промислових міст Дрогобицького повіту особливе місце займало поселення курорт Трускавець. За часів Польщі його називали Трускавець-здруй. Оскільки територія Трускавця знаходилася на розповсюдженні водоносних горизонтів, а в надрах Трускавця була наявна велика кількість мінеральних джерел, то в 1860 р. Трускавець отримав особливий статус курортного поселення, який визначав чіткі межі міста та межі його санітарних зон.

У 1944 році, коли прийшли совєти, Трускавець став іншим. «Великі радянські реформатори» провели, так звану, реформу об’єднаних територіальних громад. До Трускавця були долучені наближені території на яких розводили і випасали худобу. Після того Трускавець перестав бути курортним поселенням і тут відкрили колгосп. Колгосп мав назву «Тарас Шевченко».   Управління колгоспу знаходилося на вулиці Суховоля (біля Шайби). Колгоспний період у Трускавці тривав з 1944 року по 1951 рік.  Санаторії Трускавця в період колгоспу функціонували, як лікувальні заклади, де лікували поранених радянських солдат.

Тільки у 1951 році ситуація змінилась і Трускавець отримав статус міста обласного підпорядкування, як місто-курорт.  Однак, в цьому ж році північна територія з лісами, відійшла до Дрогобицького району. І зони третьої та другої санітарної охорони опинилися на території Модрицької сільської ради. А урочище Помірки та поля на толоці (район СШ №3) відійшли до Станильської сільської ради.

У 1981 році Трускавець отримав статус Всесоюзної оздоровниці (статус курорту державного значення). Після розпаду Радянського союзу Трускавець, як місто-курорт, втратив свій особливий статус.

Спостерігаючи сьогодні за процесом децентралізації в Україні  і за  тим, що пропонується у вигляді об’єднання територіальних громад, то курортні поселення хочуть зрівняти у правах з іншими населеними пунктами.  Але ж Трускавець це місто-курорт, який формувався і процвітав, маючи особливий статус курорту, як і за Австрії, так і за Польщі, так і за совєтів.

Перспективний план схвалений Львівською ОДА щодо створення об’єднаної Трускавецької територіальної громади має вигляд: Орів, Зимівки, Уличне, Доброгостів, Бистрий, Модричі та Станиля з адміністративним центром у Трускавці.

Орів. Село, яке знаходиться на території Сколівського району має протяжність понад 14 км. До його складу входить 29 хуторів та Зимівки, – 1378 жителів. Річний бюджет – 230 тис. грн. На території села є дві школи, народний дім, амбулаторія, які фінансуються районним бюджетом.

  

Уличне. До його складу входить 26 хуторів – 3856 жителів, загальна площа – 37 км². Річний бюджет складає 822 тис. грн. Зараз, бюджет Уличного отримує надходження з  податку на оренду землі, ПДФО і акцизний збір, але він дуже маленький. У селі є також цегельний завод і нафтопромисел «НГВУ Бориславнафтогаз», які є основними наповнювачами бюджету села.

Школа, амбулаторія, народний дім, сільська рада – утримуються коштом районного бюджету.

    

Доброгостів. До його складу входить с. Бистрий. Кількість жителів – 3082, загальна площа 54 км² з них орні землі складають 1592 га.  Річний бюджет – 2.229000 грн. Сьогодні бюджет села наповнюється за рахунок податку за оренду землі, ПДФО і акцизного збору. В Доброгостові є ряд бюджетних установ, що фінансуються районом: школа, дошкільний заклад (4 групи), амбулаторія, музична школа,  три бібліотеки (шкільна, сільська і міжрайонна).

   

Модричі. 1230 жителів, загальна площа населеного пункту скаладає 22 км². Сільська казна наповнюється за рахунок податку ПДФО (Податок на доходи фізичних осіб),  акцизного збору, оренди землі та транспортного податку. Річний бюджет 2.219 600 грн.  В селі є школа, навчально-виховний комплекс (НВК), народний дім, амбулаторія. Ці установи фінансуються районним бюджетом. На території Модрич є оздоровчі санаторії та запаси мінеральних вод.

    

Станиля. 978 жителів, загальна площа населеного пункту –  17 км². Річний  бюджет складає  понад 3 млн. грн.  Сільська казна наповнюється за рахунок податку ПДФО, акцизного збору, оренди землі. В Станилі є своя  бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт – це  комунальні підприємства, які фінансуються  бюджетом села. Народний дім та школа фінансується районним бюджетом.

Створення Трускавецької ОТГ  в такому вигляді несе загрозу  існуванню курорту.

На думку Ініціативної групи з порятунку курорту Трускавець, до якої входять громадські діячі, депутати і підприємці, проект Трускавецької ОТГ немає належного  соціально-економічного обґрунтування спроможності цієї об’єднаної громади, відсутній аналіз щодо функціонування усіх сфер життєдіяльності, а також відсутня стратегія розвитку приєднаних земель, характеристика природних, людських, кліматичних, лікувальних, інженерно-геологічних, технічних ресурсів.

За словами представників ініціативної групи, Трускавець має залишатись комфортним і затишним бальнеологічним курортом з подальшим розвитком лікувально-медичної бази та рекреації. До Трускавця хочуть приєднати територію, яка у 20 разів більша за територію міста –  це 90% земель сільськогосподарського призначення. Додатково долучається 12 тис. населення. Як бачимо, окрім Модрич та Станилі – решта сіл, по суті, депресивні і знаходяться на постійних дотаціях.

Більша територія – інше майбутнє розвитку міста. Трускавець може втратити свою ідентичність, образно кажучи, перетворитись на колгосп. Майбутній голова та рада об’єднаної громади просто перестануть займатись питаннями розвитку курорту і утриманням гідромінеральної бази, розвитком бальнеології, а змушені будуть розглядати питаннями посівів, визначенням зон для випасання худоби, а також вирішуватимуть інші господарські проблеми цих сільських територій.

Об’єднання Трускавця з  населеними пунктами,  які на своїй території не мають жодних лікувальних джерел і рекреаційних зон є величезною помилкою. Для збереження та розвитку курорту найкраще розширити територію до меж  3-ї санітарної зони. Справа в тому, що землі, які вважаються 3-ю сан. зоною охорони мінеральних джерел,  не входять у межі міста Трускавця, зокрема, Помірки, а також частина земель, які  належать Станилі і Модричам.

В адміністративних межах села Модричі та Станиля  розміщені об’єкти санаторно-курортного призначення та поклади мінеральних джерел. Села Доброгостів, Орів, Уличне не межують з Трускавцем. Транспортне сполучення з Доброгостовом і Уличним проходить через територію міста Стебника, а транспортне сполучення з Оровом взагалі не влаштовано. Згідно історичної довідки: Доброгостів, Уличне, Орів з 1934 року входили до гміни Стебника Дрогобицького повіту.

Для прикладу, такі курорти як Миргород, Хмільник, Поляна, Східниця в основу створення своїх ОТГ поставили об’єднання схожих територій, тобто ті землі, які мають рекреаційне і лікувально-оздоровче призначення.

21 січня на загальноміських зборах трускавчани звернулись до міського голови і депутатів з вимогою формувати  Трускавецьку ОТГ за принципом об’єднання курортних, оздоровчих і лікувальних територій, а саме з включенням сіл Модричі та Станиля, а також провести громадські слухання, оскільки відсутність інформації породжує міфи і викривляє реальність.

Представники Ініціативної групи переконані, що міський голова Андрій Кульчинський не проаналізувавши реальний стан справ у власній громаді, а також не спитавши дозволу у платників податків, хоче «протягнути» проект «Великого Трускавця» на догоду інтересам містечкового олігархату. Заради цих політичних і бізнесових цілей місто, у майбутньому, може заплатити дуже дорогу ціну.

 

Назар ХОПЯК

 

Залиште свій коментар: