Центральний парк, епіцентр курортного життя у Трускавці. Наш Курортний парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, яка знаходиться у серцевині міста-курорту. Весь парк входить у природоохоронну зону строгого режиму тому, що в його межах є 3 свердловини: 16 РK, 2 РГ, 68 РГ. Джерела: «Юзя» (джерело № 10), «Фердинанд» (джерело № 7), «Броніслава» (джерело № 3), «Едвард» (джерело № 6). Надкаптажні дерев’яні будівлі над свердловинами джерел — пам’ятки архітектури місцевого значення. Крім цього у парку присутні джерела з прісною водою.

Ще за Австрії у далекому 1860 році для курорту Трускавець було видано спеціальне розпорядження за яким було пронумеровано  всі ділянки землі з назвою (мікронотоніми) визначені місця, де можна ставити будинки, споруди. Це була свого роду, так звана, кадастрова карта Трускавця. Вона видана на основі розпорядження австрійського архикнязя Карла Людвіга, який був у Трускавці в 1853 році. Він визначив Трускавець, як особливе курортне поселення, як місце для відпочинку і оздоровлення. Про це писав Зенон Пельчар  у своїй книзі «Історія розвитку Трускавця».  У цій книзі  є детальний опис джерел з мінеральною водою, які були в межах курортного парку.

У цей період в Курортному парку проводиться ряд робіт: прокладено каналізування, водопровід, електромережі. Облаштовано алеї, стежки. Розсаджують квіти, рідкісні породи дерев. Курортний парк – це було місце для спацеру  і дефіляди (місце , де можна себе показати і на інших подивитись). У 1908 році у Трускавці був такий садівник Йозеф Яблонський, який надав англійського стилю парку, засадив велику кількість як типових, так і екзотичних дерев. У 1908 році виконавчий відділ курортної комісії (виконком) постановив зробити центральну алею парку головним комунікаційним шляхом для відпочивальників, які йшли до джерел Марія, Юзя, Зося.

Минуло більше ніж століття, багато води протекло з того часу… Парк змінював свій вигляд та милував око відпочивальників. Встановлено два бювети, скульптури, фонтан, альтанку, спортивний майданчик.

Але вже більше, як двадцять років наш парк ніяк не змінювався на краще. Все, що зараз є нагадує заповідник радянської епохи: розбиті стежки, сходи, подекуди  неприглядні лавочки, занедбаний фонтан та спортивний майданчик, зник Дептак. Курортний парк занепав, тому потрібно його модернізувати.

15 квітня у приміщення Народного дому тема Курортного парку активно обговорювалась між депутатами, представниками громадськості та владою. Зібрались заради презентації проекту модернізації Курортного парку.

Презентували проект модернізації парку ландшафтні дизайнери з  проектної фірми “Сад”.   Серед запропонованих  варіантів по модернізації  парку були велодоріжки, амфітеатр, тенісні корти,  дитячі майданчики з лабіринтами  і так званий,  мотузковий парк.

мотуз парк

Інвестувати у вищезгадані проекти, як стало відомо з певних джерел, будуть львівські підприємці. Трускавчан серед інвесторів немає. На велике здивування присутніх, реалізовувати ці проекти хочуть в першій санітарній зоні, де будь-яка господарська діяльність, згідно закону є забороненою.

Перед презентацією вищезгаданих проектів по модернізації Курортного парку відбулось обговорення з визначення межі парку та встановлення  його фактичної  площі.

плахтій показує парк тмр

В контексті розгляду цього питання  присутніми також піднімалась тема першої санітарної зони тому, що парк повністю входить в її межі.  Карта, яка була представлена Трускавецькою міською радою щодо межі першої санітарної зони не відповідає карті, яка була розроблена державним підприємством «Місто проект» відповідно до постанови кабміну від 9 липня 1981 року. Згідно карти, якою оперує трускавецька влада, площа першої санітарної зони є меншою, ніж на карті, яка була розроблена державним підприємством «Місто проект».

Про Курортний парк та  першу природоохоронну санітарну зону розповідає  Ігор Кісак:

ks2

«Паркова зона – серцевина першої санітарної зони. Вона повністю входить в межі першої санітарної зони.

Почну з того, що карта на якій визначено межі Курортного парку і межі першої санітарної природоохоронної зони, якою оперує сьогодні міська влада невідомо звідки взялась. Я звернувся у ГРЕС (Гідрорежимна експлуатаційна станція) для того, щоб вони відмітили межі парку і санітарної зони. Коли їх нанесли на карті, то вони відрізняються від того, що є в міській раді. У ГРЕС мене запевнили, що площа Курортного парку та першої санітарної зони, яку встановлювало державне підприємство «Місто проект» відповідно до постанови кабміну від 9 липня 1981 року ніхто не мав права зменшувати.

Кому вірити?

карта кісака

Так, межі санітарної зони можна збільшити, або зменшити, але для цього необхідно виробити проект, який повинен пройти громадські слухання і вже тоді  цей проект може бути затверджений новою постановою Кабміну. Але нічого такого не було… Виходить якесь шахрайство…

Тепер, щодо, так званої, модернізації Курортного парку: згоден, наш парк давно потрібно модернізувати, але, вибачте, не те що пропонується. По-перше: велодоріжки, амфітеатр, тенісні корти,  дитячі майданчики з лабіринтами  і так званий,  мотузковий парк – не модернізація, а реконструкція. Для того, щоб втілювати такі фантазії, потрібно мати кілька мільйонів гривень тільки на документацію по реконструкції  Курортного парку. По-друге, Трускавець – курорт бальнеологічний. Сюди приїжджають люди з хворобами сечовидільної системи, для того, щоб пити  Нафтусю. Трускавець – велика лікарня і люди прибувають до нас, щоб лікуватись.   Трускавець не є курортом рухливих, чи екстремальних видів спорту. Багато відвідувачів їдуть сюди після операцій, які можуть бути спуски, шнурки по деревах, чи ровери у Курортному парку.…? 

Курортний парк завжди був пішохідним, прогулянковим тому австрійська влада заставляла навіть велосипедистів зійти з велосипеду і пройти через парк пішки. Таке було бережне ставлення до санітарної зони. Наш парк має бути тихим. Якщо взяти до уваги пропоновані варіанти, а це велодоріжки, амфітеатр, тенісні корти, лабіринти, мотузкові споруди, то Курортний парк перетвориться на активний, світський парк культури і відпочинку. У нашому місті є багато громадського простору, де можна втілювати такі фантазії, але тільки не в першій санітарній зоні.

Ну, зрозумійте, якщо допустити втілювати такі ідеї в межах першої санітарної зони, то може розпочатися згубна тенденція для курорту. Там, де буде знаходитись амфітеатр, там знайдеться той, хто захоче поставити  шашличну, або чебуречну, а там де буде шашлична і чебуречна, там буде бруд і сміття, почнуть їздити автомобілі. Коли побачать, що один там має шашличну, то вже інший захоче там поставити  ресторан… А знаючи, як у міській раді видають дозволи, то повірте, так і буде… І уявіть собі, у  що перетвориться  перша санітарна зона?  І так піде накатом…. Ми скотимось у прірву і втратимо Нафтусю.

Сьогоднішній міський голова десь літає поза межами своїх координат і обов’язків. Людина, здається, починає втрачати відчуття реальності. Чоловік повинен отямитися. З  Курортним парком він «поре» страшну дурницю. Якщо мені не зраджує пам’ять, то він обіцяв відбудувати прогулянкову галерею – Дептак. Краще б виконав свої передвиборчі обіцянки.

Курортний парк потрібно зберегти у автентичному вигляді з його природою і ландшафтом. Потрібно модернізувати стежки, облаштувати еко стежки, привести до ладу освітлення, створити куток для матері і дитини з гойдалками, дитячими майданчиками. Якщо хтось із старожилів пам’ятає, то на місці, де зараз стоїть ресторан, була колись оранжерея і розарія. Оранджерею треба відновити і обов’язково відбудувати Дептак. Доречі, цей ресторан знаходиться в першій санітарній зоні. Колись оранжерею знесли через те, що вона знаходилась у першій санітарній зоні. Але, як бачимо сьогодні на її місці з’явився ресторан. З торгівлею та розвагами в межах природоохоронної зони давно треба наводити порядок.

Через парк протікає потічок, який потребує каналізування і укріплення берегів. Крім цього через нього варто було б  естетично прокласти мостики.

Обов’язково облагородити туалет, який має бути безкоштовним. Оскільки за 100 метрів від бювету має бути туалет тому, що люди п’ють Нафтусю і повинні безперешкодно його відвідувати.

Я був на багатьох курортах як в Україні так і закордоном. Для прикладу у Буковелі  туалет безкоштовний. Крім цього, там є безкоштовна багаторівнева автостоянка. Ну, там усе зроблено з максимальною зручністю та комфортом для відпочивальників і місцевих.

Зрозумійте, ми суттєво відстаємо у своєму розвитку. Трускавець занедбаний. За 25 років тут нічого правильного для комфорту мешканців і відпочивальників не створено. Сьогоднішній міський голова  абсолютно не займається тим чим потрібно… Він у Курортному парку шнурки хоче прив’язувати по рідкісних деревах, яким по 300-400 років. Він би краще зайнявся розробкою плану санітарно-оздоровчих заходів  на території першої санітарної зони охорони мінеральних джерел. Цей план має бути прийнятий міською радою.

Якщо є бачення розвитку туризму у Трускавці, то всі ці ідеї можна втілювати поза межами Курортного парку, бо інакше парк перетвориться у «цирк на дроті». Тим більше, парк не може бути єдиним осередком розваг і дозвілля. Наше місто має бути привітним, зручним і комфортним не тільки для відпочивальників, але і для трускавчан. А проект, презентований молодими львівськими архітекторами я б назвав чудовим, однак деталі його варто використати швидше по мікрорайонах міста, ніж у Курортному парку».

 

Підготував Назар ХОПЯК

Залиште свій коментар: