Сьогодні відбулася чергова сутичка між діючим мером Русланом Козиром та головним лікарем КП «Трускавецька лікарня» Андрієм Кульчинським. Політики вже не вперше публічно конфліктують та не приховують взаємної неприязні.

Мені, як людині нейтральній, було доволі цікаво спостерігати за тим, що відбувалось сьогодні на засіданні виконкому. Адже типовий річний звіт Кульчинського перетворився на довгий допит його діючою владою, пересипаний закидами та звинуваченнями то однієї то іншої сторони. Звернемо увагу на найголовніші моменти.
Андрію Кульчинському закидають перетворення лікарні в комерційний об’єкт, де залучені чималі спонсорські внески, де провадяться приватні медичні операції, надаються платні послуги, а лікарня при цьому залишається на утриманні міського бюджету.
Також представники влади оприлюднили інформацію про непрозору діяльність комунального підприємства, відсутність чітко укладених договорів із медичною компанією «Консиліум», яка надає свої послуги в приміщенні лікарні. Андрій Кульчинський, як міг, відбивався від запитань своїх опонентів та ймовірно думав, коли все це нарешті закінчиться. Він навіть неприховано кривлявся, чуючи нове запитання чи критику в свою адресу. Руслан Козир, в свою чергу, нападав та багровів чи то від злості чи то від утіхи. Так тривало близько години.
Відділення медичної компанії «Консиліум» функціонує у міській лікарні з 2012 року. Вона надає приватні послуги обстеження пацієнтів та проведення платних операцій. За це, як виявилось, міська лікарня офіційно нічого не отримує. «Консиліум» частково доклався до проведення ремонту в лікарні та подарував сучасне обладнання для операційної. Все це дуже добре, але ці жести зроблені в якості спонсорської допомоги, які сьогодні робляться, а завтра можуть припинитись. Не згадуватиму про сумнівну репутацію самого «Консиліуму», хоч про неї знаю з власного досвіду. Але заключення прозорих офіційних договорів з приватними медичними компаніями, де будуть прописані всі нюанси та суми, які вони мали б сплачувати на регулярній основі, було би правильним та зняло б будь які запитання та претензії. Тим більше, що факт проведення інвентаризації всього подарованого обладнання на сьогоднішній день Кульчинський чітко так і не підтвердив.
А взагалі, атака Кульчинського була доволі різкою. Навіть людина необізнана чи далека від цієї ситуація одразу помітила б, що всі ці суперечки є далеко не вирішенням робочих питань і все це «не просто так». Руслан Козир прагне потопити конкурента, який мітить зайняти мерське крісло та сам не розуміє, що топить при цьому і себе, обравши роль «нападаючого». Андрій Кульчинський поступає хитріше, бажаючи продемонструвати себе благородним та вдало обравши для себе образ «жертви», на яку всі нападають та намагаються усунути з передвиборної арени. Поки що він тримається, хоча нерви потихеньку здають. А до осені ще далеко.
Ось так у час, коли місто загрузло в безлічі невирішених проблем, наші політики змагаються, хто ж із них крутіший. Замість того, щоб спільно робити важливу роботу, вони сваряться та виносять ці абсурдні суперечки на публіку. І, напевно, навіть не задумуються до чого все це може привести. Адже там, де двоє чубляться, третій користає. І поки шановні пани Козир та Кульчинський будуть сваритися, а трускавчанам набридне спостерігати за цим «дитячим садочком», вони просто виберуть когось третього, того, хто не свариться і не чубиться, а просто щоденно робить корисну для міста роботу.

Ніна ФЕДЬКО

Залиште свій коментар: