Дуже цікавою виявилась судова справа, що розглядалась у Львівському Господарському суді в якій Трускавецька міська рада (Андрій Кульчинський) позивалась на знаного в нашому місті громадського діяча і підприємця  Ігоря Кісака. У цій справі переплелись корупція, шантаж і навіть політика. В ході судових засідань з’ясувалось чимало фактів про які варто знати трускавчанам, а особливо мешканцям вулиці Данилишина, 9.

Передмова

Усім давно відомо, що будь-який забудовник, який хоче що-небудь збудувати в місті є максимально залежним від міської влади. Оскільки, майже вся дозвільна документація до початку будівництва, в процесі будівництва і по закінченні будівництва проходить через кабінети міської ради, а також сесію, виконком і потрапляє на стіл міському голові. Останній, використовуючи своє становище,  часто вдається до тиску на забудовника з корисливих мотивів, мовляв не отримаєш необхідних документів на об’єкт будівництва, поки не…

У Трускавці такі дії влади вже стали традиційними і їхній початок сягає сивої давнини. Кожен міський голова, який «царював» у Трускавці чомусь хотів в чужому бізнесі мати свою «левову частку». Така частка була у вигляді квадратних метрів житла, (квартири у новобудовах), або відсотків у власності. Власне, цю «добру» традицію успішно продовжує сьогоднішня трускавецька влада.

А що забудовники? Забудовники, як правило, йдуть на поступки, «ведуться» на цей шантаж, оскільки вони зацікавлені швидко і без проблем з максимальною економією коштів і часу звести об’єкт, продати квадратні метри і отримати прибуток. Бо якщо починати відстоювати свої права по судах, то це може зайняти дуже багато часу, а також безліч клопотів і витрат. Тому, в більшості, ніхто з забудовників на конфлікт з владою не йде, а просто домовляються на взаємовигідних умовах.

Підприємець Ігор Кісак збудував будинок по вулиці Дрогобицькій 10, і заплатив в повному обсязі пайову участь. Згідно закону усі свої фінансові зобов’язання, як забудовник, він виконав до копійки. Але міському голові Кульчинському, як бачимо, цього виявилось недостатньо. Зрозумівши, що правило «квартири у новобудові», яке успішно працює по відношенню до інших забудовників, з Кісаком не пройде, він нав’язав забудовнику додатковий договір на суму 400 тис. грн. Мовляв, не підпишеш – виконком не проголосує за присвоєння адреси новозбудованому будинку. Так звана угода між Кульчинським і Кісаком, нібито, зобов’язувала останнього відновити підпірну стінку в районі вулиці Данилишиних 9, яка на сьогодні є в аварійному стані і люди вже віддавна вимагають, аби її відремонтували.

Минає час, а нічого не змінюється… Люди звертаються в міську раду задля того, щоб їхня проблема отримала якесь вирішення. Однак, на фоні невдоволених мешканців Андрій Кульчинський за допомогою кишенькової місцевої преси взявся малювати в похмурих тонах вигідну для себе політичну картину, мовляв, «бачите люди, який недобросовісний цей Кісак, мав зробити і не робить, не виконує своїх зобов’язань …а ви його чуть мером не вибрали…».

Однак, згодом, все стало на свої місця і правда, зрештою, вийшла назовні.  А так званий договір, яким міський голова Кульчинський шантажував підприємця Кісака ще раз продемонстрував злочинну сутність нинішньої міської влади.

«Не копай іншому яму, бо сам у неї впадеш».

Цар Соломон говорив: «Хто копає яму іншому, той впаде у неї, і хто буде котити на гору камінь, до того він повернеться».

У березні цього року Трускавецька міська рада звернулась у Господарський суд Львівської області з позовом про стягнення з Ігоря Кісака штраф на суму 400 тис. грн. у зв’язку з невиконанням угоди на виконання робіт по укріпленні підпірної стіни по вул. Данилишиних 9. Та в ході судового засідання було з’ясовано багато цікавих фактів, як і щодо так званого договору між Кульчинським і Кісаком так і щодо самих робіт по ремонту підпірної стіни.

Як виявилось,  6 листопада 2015 року УЖКГіБ Трускавецької міської ради вже уклало договір підряду на реконструкцію внутрішньо квартального проїзду біля житлового будинку по вул. Данилишиних, 9 з ТзОВ «Агрошляхбудсервіс-Стрий». До цих робіт, згідно проектно-кошторисної документації також входить відновлення підпірної стіни. Договір на реконструкцію внутрішньо квартального проїзду біля житлового будинку по вул. Данилишиних, 9 був укладений на загальну суму 872 тис. 494 грн.

Між замовником (УЖКГіБ ТМР)  і підрядником (ТзОВ «Агрошляхбудсервіс-Стрий») також було прийнято календарний графік фінансування робіт по реконструкції внутрішнього квартального проїзду біля житлового будинку по вулиці Данилишиних 9, який підписаний та скріплений печатками двох сторін, фінансування робіт передбачалось з міського бюджету: в 2015 році 223,37500 тис. грн., в 2016 році – в сумі 649,11860 тис. грн. Цей договір між замовником (УЖКГіБ ТМР) і підрядником (ТзОВ «Агрошляхбудсервіс-Стрий») діє по сьогодні, його ніхто не розірвав.

Виходячи з цього, постає логічне питання, навіть кілька запитань, які мешканці Данилишина 9 обов’язково, при нагоді,  поставлять міському голові Кульчинському: «Куди ділись передбачені бюджетні кошти на укріплення підпірної стіни і чому досі не відбувається жодних робіт»? «Чомув цю історію вплутали п. Кісака »?!…

Бо, якщо навіть уявити, що Ігор Кісак, завозить на Данилишиних, 9 важку техніку, будматеріали і береться за роботу, то за один рух лопатою на Кісака б чeкали космічні штрафи. Справа в тому, аби розпочати будівельні роботи, треба мати дозвіл на початок робіт. Повноважeння на отримання такого дозволу має УЖКГіБ ТМР, але ж дилема в тому, що управління міської ради з Кісаком жодного паперу нe підписувало. Жодних правових підстав здійснювати якісь роботи щодо ремонту підпірної стіни у п. Кісака не було.

В результаті, так званий договір, який п. Кульчинський нав’язав п. Кісаку Господарський суд Львівської області визнав неправомірним і став на сторону відповідача.

На перший погляд все виглядає так, що договір, який Кульчинський, шантажуючи п. Кісака, змусив підписати – намагання міського голови прикрити свою бездіяльність щодо виконання робіт по укріпленні підпірної стіни та перекласти відповідальність на підприємця.

В силу цього, без сумніву, політичного хитросплетіння одного проти іншого, заручниками ситуації щодо ремонту підпірної стіни стали прості мешканці, які також мимоволі були втягнуті у цей конфлікт.

Підпірна стіна так і залишається  у аварійному  стані, що може призвести до обвалу, а міський голова замість того, аби перейматись міською господаркою і вирішувати нагальні проблеми городян, продовжує «гратись» в політику, а також «тринькати» бюджетні кошти на все та всюди, але тільки не на те, що потрібно людям…

 

                                                                                                                   Назар ХОПЯК

 

 

Залиште свій коментар: