Реформування місцевого самоврядування на Львівщині почалось, як і в інших областях, у 2015 році й триває досі.  В Міністерстві регіональної політики зазначили, що відповідно до перспективного плану на території Львівської області планується створити 89 Об`єднаних територіальних громад (ОТГ): 38 міських, 23 селищні,  28 сільських.   На даний час сформовано тільки 35 ОТГ. На четвертому році  децентралізації  в Офісі реформ та Львівській ОДА  таки визнали, що 6 Об`єднаних територіальних громад , які вже створені, в процесі свого функціонування виявились фінансово неспроможними. Їхні бюджети дотутуються державою на понад 50 %. Тобто ці громади є нелогічними, а тому на них, неминуче, чекає переформатування.

На сьогодні, як відомо, діє добровільний принцип об’єднання громад, але він закінчиться тоді, коли буде прийнято новий закон «Про засади адміністративного устрою України», за яким буде здійснено, так зване, примусове об’єднання.

Зі слів Юрія Ганущака, директора ГО «Інститут розвитку територій», експерта Центрального офісу реформ при Мінрегіоні,  перший етап адмінреформи полягає в тому, що на добровільних засадах створюються Об’єднані територіальні громади. Другий етап, згідно з концепцією реформи – формування великих районів (префектур). Тобто з 20 районів Львівської області має залишитись не більше 3-4, де будуть потужні префектури (сьогоднішні райадміністрації) з широкими адміністративними повноваженнями для контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та  координації діяльності територіальних органів виконавчої влади, включаючи  поліцію і податкову.

За попередньою інформацією, на другому етапі проведення адмінреформи у Львівській області пропонують створити Бродівську префектуру на Півночі, Львівську у центрі, Стрийську на Півдні і, можливо, Самбірську на Заході. Дрогобицький район, наразі,  не розглядається як майбутня префектура і в  сьогоднішніх межах перестане існувати.  Об’єднані громади, які будуть створені в межах Дрогобиччини, адміністративно  належатимуть до Стрийської префектури, або ж тільки якась частина, а інша частина до Самбірської.  Правда для цього ВРУ повинна прийняти законопроект №6636 «Про порядок утворення і ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж».

Експерти Офісу реформ припускають, що у 2019 році ВРУ прийме цей закон і в деяких областях можуть з’явитись перші великі райони (префектури), але не на Львівщині, бо тут не все так гладко, тим паче, не на території Дрогобиччини, де, поки що, не створено жодної ОТГ.

В Офісі реформ також сподіваються, що до 2020 року буде сформована нова мапа України і чергові вибори до парламенту відбудуться за новим адміністративним устроєм.

Наше минуле – це досвід. Досвід, який  переймаєш разом з досягненнями і помилками.

Дуже важко уявити нинішню Дрогобиччину після завершення адміністративної реформи. Дрогобицький район зникне з новітньої адміністративної карти України  (74 села і 2 селища),  зникне навіть те, що ми всі історично і ментально називаємо «Дрогобиччина» – Дрогобич, Борислав, Трускавець, Стебник і навколишні села та селища.  З них залишаться тільки окремі ОТГ, які належатимуть до якоїсь префектури.

У світлі таких перспектив хочеться перегортати сторінки історії і заглянути у минуле. Дрогобиччина за останні 250 років пережила близько 7-ми адміністративних реформ у різний історичний період, але при будь-якій владі (Австро-Угорщина, ЗУНР, Польща, УРСР) територія Дрогобиччини мала адміністративний статус, а місто Дрогобич завжди був центром адміністративної одиниці.

За часів Австо-Угорської імперії у 1773 році було здійснено адміністративну реорганізацію краю. В силу укрупнення адміністративних одиниць Дрогобицький район (дистрикт) віднесли до Самбірського округу (циркул). Адміністрація округу була у Самборі, а центри районів були в Дрогобичі і Стрию.

Неефективність керівництва призвела до глибокої депресії у всіх сферах суспільного життя, погіршилась економічна ситуація. Промисловість, яка на  той час була на території Дрогобицького дистрикту пов’язана з появою приватного нафтовидобутку і соляними промислами занепала. Після цього Дрогобицький дистрикт почав  використовуватись як джерело дешевої робочої сили і новобранців для австрійської армії. Це спричинило масову міграцію місцевого  населення до США, Бразилії та Канади. Її ще називали трансатлантичною міграцією.

Адміністративна реорганізація нагадувала утворення феодальних анклавів, що поволі  розвалювали імперію і тому австрійський уряд у 1861 році видав, так званий, «Лютневий акт», який припиняв реформу і значно збільшив кількість циркулів і дистриктів (округів і районів).

За часів Польщі у 1920 році нова влада провела адміністративну реформу за якою було утворено Дрогобицький повіт (район), що знаходився на території Львівського воєводства (області). Саме місто Дрогобич відносилось до вільних королівських міст, що мав свій магістрат і спеціальні привілеї.  На території Дрогобицького повіту було створено 12 гмін. Нова польська реформа  в міжвоєнний час зупинила міграцію населення, відродилось сільське господарство, а також промисловість у містах Бориславі, Дрогобичі, Стебнику, що  сприяло збільшенню кількості міських жителів.  Також варто відзначити, що саме в цей період відбулось справжнє відродження рекреаційно-курортної галузі. Трускавець-Здруй отримав новий поштовх у розвитку.

За часів радянської влади, 27 листопада 1939 року Дрогобицький повіт було включено до новоутвореної Дрогобицької області з центром у місті Дрогобичі.  Дрогобицька область проіснувала до 1958 року. В 1959 році внаслідок ще одної радянської адмінреформи  Дрогобицька область була ліквідована. Замість неї утворено Дрогобицький район, який увійшов до складу Львівської області.

Історія має властивість повторюватись.

Набутий історичний досвід варто враховувати при здійсненні реформ, аби не повторювати помилок минулого, бо інакше ми просто будемо ходити по колу. Хочеться вірити, що нова адміністративна реформа не стане своєрідним повторенням адміністративної реорганізації за часів Австро-Угорщини, коли   велике укрупнення територій спричинило занепад та міграцію.  Прикметно, що тодішні імперські реформатори, так само як і наші сьогоднішні реформатори адмінреформу проводили по методиці створення госпітальних округів, не враховуючи інфраструктурні, економічні, політичні та ментальні аспекти.

Невже Україну так само як у свій час Австро-Угорщину чекає свій аналог «Лютневого акту», який припинить формування новітніх анклавів (великих районів, префектур), що контролюватимуться новітніми феодалами і «смотрящими» префектами.

 

Підготували  Назар Хопяк та Віктор Пиців

  

 

Залиште свій коментар: