Кожен новий день примножує українських героїв, бо практично щодня українці роблять героїчні вчинки, виборюючи реальну незалежність нашої держави. Ворог з Півночі не сьогоднішній – це ворог одвічний і кожне покоління українців мусить боронити своє право на свободу і вільне життя на своїй землі. У всі важкі часи Україна мала героїв-захисників. Зараз це герої ВСУ, герої добровольчих батальйонів, герої волонтери і медики. А більше як півстоліття тому це були воїни УПА. Патріотизм слід виховувати на прикладі реальних людей – героїв сьогодення та героїв минулого.Маю честь розпочати свою оповідь про мого батька.
Я часто згадую своє дитинство, щасливі безтурботні хвилини і теплі руки мого батька, до яких так хочеться припасти обличчям. Пам’ятаю, як з батьком часто їздили у місто Львів, Перемишль. Ці подорожі тоді здавалися подорожами на край світу. Він писав вірші, складав пісні і читав їх мені. Організовував в селі виставки, керував хором і навчав військової справи. Мій батько був людиною дії, умів об’єднувати навколо себе людей. Це завдяки йому в забитих і темних галицьких селах загорялося світло читалень «Просвіти», організовувались аматорські гуртки.
2016-01-23 13-18-26_0089
(Микола Дудич у 18 років)

Провідник ОУН-УПА Самбірської округи, Дрогобицької області  Дудич  Микола Васильович. Він боровся за Україну відчайдушно та мужньо і загинув як герой –  у боротьбі. Його боротьба була правдивою і щирою.

Дудич  Микола Васильович, оунівське псевдо «Залізняк» – «Адамчук», народився 19 грудня 1914 року в селі Головецьке, Стрілківського р-ну Дрогобицької області. В ОУН з 1933 року. В силу своєї активної диверсійно-терористичної діяльності проти німецької та радянської влад користувався в підпіллі величезним авторитетом. Вся його діяльність була пронизана світлом ідеалу боротьби за волю України. Він пробуджував у своїх сподвижників такі сильні емоції, що вони ставали в ряди учасників національно-визвольного руху.

З приходом німецьких завойовників батько організовує активні бойові дії проти окупантів. У 1942 році «Залізняк» Микола Дудич стає повітовим провідником ОУН, потім був військовим референтом Самбірського Окружного проводу ОУН. Пригадую, що в його загоні були два італійці, які після втечі з армії стали в допомозі нашим партизанам. Під час німецької окупації наша родина врятувала багато євреїв, які були в загонах мого батька, моя бабуся переховувала бідних єврейських дітей, ризикуючи життям всієї нашої родини.

У 1945 році Микола Дудич був признаний обласним проводом ОУН на пост курінного УПА і тоді ж на чолі куреня передислокувався на територію Польщі, де оперував до 1946 року.

Після повернення з Польщі, у зв’язку з організаційною перебудовою, «Залізняк» для підсилення підпілля Старосамбірського району, (який став головною базою Українських Націоналістів серед районів Львівщини) був призначений провідником Самбірського проводу ОУН.

Мені часто доводилось бачити поряд з батьком провідних діячів національно-визвольних змагань. Пам’ятаю, що в наше село приїздив Роман Шухевич, але мені малому в той час не було відомо, що це керівник Великої армії нескорених.

У вирі національно-визвольних змагань

За час своєї національно-визвольної діяльності «Залізняк» здійснив велику кількість диверсійних актів в результаті яких ліквідував багатьох партійних активістів та енкаведистів.

Під керівництвом «Залізняка», у травні 1945 року, біля села Стрільбичі учасниками сотні «Воля» було знищено 26 осіб радянсько-партійного активу Старосамбірського району, крім цього було страчено десяток енкаведистів.13 лютого 1946 року «Залізняк» в цьому ж селі ліквідував двох капітанів радянської армії, старшого оперуповноваженого ВББ МВД і одного солдата військ МДБ.13 вересня 1946 року в селі Сушиця за вказівкою «Залізняка» вбито трьох міліціонерів і заступника директора лісопильного заводу, а також здійснено і інші вбивства через повішання партпрацівників і енкаведистів.

Травень 1947 року був останній в житті мого батька. В ході розвідувальної операції вороги дізнались, де знаходилась криївка «Залізняка». Вона була розташована в районі села Кобло Старе на висоті 397 метрів зі своєю охороною.  На криївку було розпочато наступ. За 60 метрів до підступу у  криївку був розпочатий бій. Під шквальним вогнем «Залізняк», прикриваючи своїх побратимів героїчно загинув.

Енкаведисти після загибелі «Залізняка» в Самборі та Старому Самборі пиячили цілий тиждень. Необхідно відзначити, що втрата «Залізняка» стала сильним ударом по націоналістичному підпіллю в Дрогобицькій області.

Минуло вже багато часу. Життя мого батька для мене, як легенда. Пожовклі фото і листи, що ледь тримаються купи, ретельно збережені в нашій сім`ї. Майже півстоліття я і моя родина жили під постійним страхом, як вороги народу і смерть нашого батька хороброго і безкомпромісного борця за волю краяла наші серця. Він житиме вічно в нашій пам’яті як герой, наші душі сповнює гордість, що ми його діти:  Ігор Банковський-Дудич, Оксана Мірошниченко, Орест Дудич, Богдан Дудко.

2016-01-23 13-17-50_0088

(Зліва на право: Орест Дудич, Оксана Мірошниченко, Ігор Банковський-Дудич, Богдан Дудко).

Кривава імперія Зла ще не впала, але ми усі відчуваємо, що близький той час, коли Україна здобуде перемогу над московією і тим самим отримає Свободу. Свободу за яку боролися та віддали своє життя воїни Української Повстанської Армії. Доля України бути вільною, заможною державою та жити в єдиній родині європейських народів.

Слава Героям!

(При написанні цієї публікації було використано матеріали з Галузевого державного архіву Служби безпеки України).

                                                                     Підготував Ігор Банковський-Дудич

(засновник Трускавецької міської організації Конгресу Українських Націоналістів, головування передав молодому поколінню).

Залиште свій коментар: