Микольцьо Вгодований – порєдний хлоп. Працює легально. В мєстнім водоканалі. А то, жи там не завше зарплату платят, то ніц, бо в него є тестьова, пані Крися. І, як у місті нема води, Микольцьо бере в кажну лапу по дві каністри-двайцєтки з водов і летит на девєтий поверх без ліфта. А дорога тьошча пильнує, би сі вклав у норматив, який вона йому встановила – трийціть вісім секунд ! Бо, як нє, то три дни без горєчої зупи*.
Він не фокусник, але вміє Микольцьо ріжні цуда, приміром, забивати деревлєні кілки в діраві жилізні рури*, та так, жи потім АЖ три дни з них вода НЕ тече. Копати фосу* шуфльов* без держака і без ескаватора вміє…. Бадиллє* докола витоку витнути дідовов косов вміє, шо той Дарт Вейдер з кіна. Построїти палатку з цирати*, би сі сховати тамка від дошчу, а на буржуйці в газоні підисєтьтретим готувати кампот з румбамбару* і всякі інші чуда… Ціни нема нашому Микольцьови ! А ше він мрійливий дуже. Бо, як “Карпати” не раз у фУтболь програют, то він потім ше зо п’єть разів сі передивляє той матч в антернеті з мисльов, жи може хоч в повторі виграют.
А пані Крися, тестьова, то фист гостра і гонорова кубіта. Боронь Боже, би вна свій писок відкрила, то всьо одно, шо баґажнік від фольксваґєна пассата. Колись, за совєтів, вна в буфеті на вокзалі працювала, а то є супершкола антеліґєнції. Елііііта ! Тодий ї називали велично – пані БуфетОва ! Отож кількість адораторів* в неї з тих часів тіки сі збільшила. Бо теперка в неї є свій БАР ! О семій рана сі відкрииває. Всьо для спрагнених. “ҐібралтарБАР” називаєсі. На честь Микольцьової роботи.
Словниковий запас цієї надзвичайно антеліґєнтної особи з тамтих часів практично сі не змінив : – Чуєш, ти, офермо францувата, стуль писок*, дрів наноси, бо шашлик нема на чім жарити ! – мило вона репетує до мєстних пияків. А вони за то отримуют перший і остатний кілішок* ґратіс. Закуску си в бою здобувают, на городах людських… А які в неї чабурєкі ?… Ви би знали ! З мнєса і муки незвіданної якости, але під сотку йдут, як діти в школу…
А єдного дня певний пияк найшов на сходах бару коралі з перлів прісноводних. Ото була потіха, як він підійшов з тримтєчими колінами до пані Крисі і ввічливо сі спитав, так, жи всі чули : – Чи то пані перли ?!!! Чи то пані перли ?!!!… – Кого перли ? Мене перли ? Я ті впру зараз, я ті впру, страх на врублі* ти, в‘їтнамець ти нерозмитнений, двисі на него ! – елєґанцко відповіла пані БуфетОва. Отака фрайда* в нашім місті ! По шклянці “Зосі”*всім від пані буфетОвої Крисі….
Повідав, завше ваш Яків Кутовий.
*адоратор – прихильник,фанат;
зупа – суп;
фоса – канава;
рура – труба;
цирата – клейонка;
румбамбар – ревінь;
шуфля – лопата;
фрайда – забава;
ґратіс – дарма;
кілішок – сто грам;
Зося – вино “Золота Осінь”;
стуль писок – закрий рот;
бадиллє – бур’ян;
страх на врублі – чучало з городу;