VN:F [1.9.16_1159]
Rating: 5.0/5 (2 votes cast)

Ниніка вже двайціть перше люте, то мож троха сі відпренжити*. Бо з вісімнайцітого до вчера то був траур у всего порєдного люду в Неньці. За тих штири дни то’м сі довідав поважні речи. Виєвлєєси, жи українци винайшли шнурок з конопель і, у вішімдисєтьвосьмім році до нашої ери, тєгали ним ріжні космічні статки* по небі. Задовгий він був аж стопідисєть кільометрів ! То є чиста правда, бо ЦитьТіВі не бреше, принаймні так вни самі кажут у сікрєтнім фронті. А ше ми сі навчили з конопель порох робити. Теперка бдем по сєпарах ним стрілєти ! Але то, певне, нич не дасть, бо в них там є моцніші супстанції… Ну і теперка вважєйте, як бдете нашого призиндента Порохом називали ! То вже агітація за лєґалізацію…. А ше ми цікаво, чи тоті обмилкі*, шо пацана на БМВ закатрупили, з конопель стрілєли, чи з якої старої ґівери* ? Ше сі оказало, жи мацкальскій патріярх Кирила, би він все життє жєлИвов* срав, то бувший ворвзаконє Японьчік. Недавно він сотворив хадж до пінґвінів у Антирктиду. Про то повіла нам всім така си “Медуза”. Помоливси з ними, певне, за грішну медузину душу і свєту пінґвінячу мамцю. Ви си тіко уявіт : медуза нам ту плете про пінґвінів і кирилу ! Певно той шнУрок, з позавчорашної ери, врешті сі урвав і якось трафив на голови наших героїв.

А в нашім силі, нова прублєма. Едзя Деревлєного, лісника нашого, уволили з лісництва за то, жи мало п’є ! І, типерка, вечорами, всі силяни мусіт виключєти швітло в хатАх, як він йде домів. Бо, як бде сі світило, то Едзьо, по привичці заходит без прєдупрєждєнія, і сильно хоче пащу залєти, бажано самогонков чи яким єнчим горючим. Але нікт му вже не наливає, бо кому він тре, якшо хлоп жадного* лівого дерева ті не справит без паперів, навит по знакомству. І так теперка шовечір : в єдному кінци села швітло гасне, проходе пітнайціть мІнут і вно сі запалює. І знову, і далі… Згори то фист файно видно, чи Едзьо вже вдома, чи ше десь лазит. А коли село сі світит, як в Мустафи Найнєма на голові, то Едварт вже спит в пивници, бо Криська в хату го не пустит в такім стані.

А мій внук забавку си придумав. Назбирав си в нашім клюбі зіпсутих шаріків від пінпонґа і пильнує, як цьотка Ренька до виходка* зайде. Тодий підпирає двері грабліма, запалює шаріки і мече їх до середини, би вно тамка диміло.

Як вна сі тішит, ви би виділи ! Півднє за ним з мотиков лІтає з тої радости ! І притому ше ся молит за його душу : – Би ти соленого не їв, би ти ніґди не полИсів ! Би тя, скурчибику, у пуцьку пьорун* стрілив, жеби ті дІвки ходити не давали зраня до вичора ! Бо Ренька – то є ше тота кубіта…

Знаєте, як вна си хлопа шукала ? Бігала по діскатєках з таков пуцькомірков, шо типерка продаєсі на кажнім деревлєнім базарИ в качєствє савеніру, і остро придивлєласі до хлопів. Врешті найшла, але мірка сі поломила і тодий такий собі Казьо мусів сі вженити ! Наразі фсьо.

                                                                Завше ваш, Яків Кутовий.

*Статки – кораблі,

відпренжити – розслабитись;

жадного – жодного;

пьорун – грім;

обмилок – мусар, мєнт, шо сі передів на поліцая;

жєлИва – кропива;

ґівера – рушниця;

виходок – тулєт;

 

 

 

 

 

Двайціт пирше люте*., 5.0 out of 5 based on 2 ratings

Поділитись:

Share to Google Plus
Share to Facebook
Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki
Share to MyWorld
Share to Yandex
Залишіть свій коментар:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Щоб продовжити введіть правильну відповідь: *