За останній місяць офіційний курс долара зріс приблизно на 1,5 грн, свідчить статистика НБУ. Водночас через здешевлення гривні і сезонні чинники вже подорожчало продовольство.

17 листопада курси Нацбанку – 23,2 гривні за долар і 24,8 гривень за євро, і ці валюти зміцнюються, поступово знижується лише курс рубля до гривні. Нині офіційні дані та ситуація на ринку відчутно різняться: в обмінниках важко купити долар дешевше за 25 грн.

Раніше голова НБУ Валерія Гонтарева заявляла, що Національний банк України не має наміру штучно утримувати коридор для національної валюти, і у випадку коливань купуватиме й продаватиме долар за ринковим курсом.

«У нас немає завдання утримувати курс. Наше завдання – це цінова стабільність. Крім того, ми навіть не ставимо ніяких коридорів», – заявила Валерія Гонтарева.

Водночас вона додала, що останнім часом Нацбанк не мав потреби масово продавати долари, щоб утримати фінансову стабільність. Навпаки, цього року НБУ купив 1,4 млрд доларів, визнає його очільниця. Втім, схоже в НБУ таки помітили ослаблення гривні: останній аукціон із закупівлі доларів 13 листопада – визнали таким, що не відбувся.

Економіст Андрій Блінов пояснює, що завершилася сезонна дефляція кінця літа – початку осені, коли зростав український експорт аграрної продукції та дешевшало продовольство, і тепер діють інші чинники. Зокрема, Україна імпортує більше, ніж експортує, а держава купує валюту і витрачає її на імпорт газу.

«У жовтні-листопаді – імпорт більший за експорт. Статистика російського «Газпрому» свідчить, що в жовтні Україна купила в Росії газу більш ніж на 500 мільйонів доларів. Водночас, ще не надійшли гроші від МВФ, і коли саме будуть – невідомо, – наводить експерт причини здешевлення гривні. – Одна з вимог – збалансований бюджет, а він ще не ухвалений. Ну і нині тривають виплати вкладникам збанкрутілих банків – у гривні».

Для економіки девальвація національної валюти є певним стимулом, але в нинішніх умовах його не варто переоцінювати, наголошує Блінов. Населення відчує негативний вплив здешевлення гривні: стане важче купувати імпортні товари. Аналітик додає, що «українцям треба розуміти: в найближчі два-три роки зарплатня у 200 доларів на місяць в Україні вважатиметься дуже й дуже непоганою».

Водночас голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко говорить про спекулятивні причини коливання курсу гривні, які, на його думку, були і на початку року.

Тоді як прем’єр Арсеній Яценюк та міністр фінансів Наталія Яресько наголошують, що уряд досяг фінансової стабілізації. Вони, зокрема, заявили про це під час недавнього візиту до України міністра фінансів США Джейкоба Лью.

Тим часом в Україні вже подорожчали овочі та фрукти, причому не лише через сезонні чинники, а і через курс гривні. «Радіо Свобода» порівняло ціни в супермаркетах Києва та двох столиць ЄС – Берліна і Вільнюса. Нині в Євросоюзі місцеві фрукти і частково молочні продукти стали дешевшими за українські. Так, литовські яблука коштують 0,29 євро, українські – 0,5 євро за кілограм.

Але найчутливішими до коливань фінансового ринку виявилися імпортні високотехнологічні товари. На здешевлення гривні вже зреагували ціни на будматеріали, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та різноманітне професійне обладнання.

Сезонний фактор та падіння курсу гривні вже призвели до підвищення цін на продовольство, і ця тенденція збережеться в найближчі місяці, прогнозує президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

«Здешевлення гривні впливає на подорожчання продуктів. Оскільки 40-70% вартості української продукції залежать від імпортної сировини, ресурсів та обладнання. Овочева група (картопля буряк, капуста, морква) – зросте в ціні після нового року. Цукор – цього року дорожчатиме зокрема і через невисокий врожай. Молоко – має високу собівартість, вищу за його нинішню ціну. Закупівельні ціни у великих господарств становлять 5,5-5,6 гривні за літр, але невдовзі зростуть до 7,5-8. Відповідно невдовзі молочна продукція подорожчає і на полицях магазинів», – пояснює аграрний експерт.

Традиційно економісти вважають, що незначна девальвація національної валюти допомагає експортерам, а українська економіка – орієнтована здебільшого на експорт. Наприклад, в разі здешевлення гривні зменшується собівартість українського зерна. Якщо його ціна у світі при цьому мало змінилася – аграрій може отримати більший прибуток і витратити його на повернення кредитів та на нове обладнання. Однак в Україні це правило спрацьовує не повною мірою: продукція занадто сильно залежить від імпортних комплектуючих і дорожчає разом зі зміцненням долара та євро, наголошують експерти та самі ж представники бізнесу. До того, ж Україна нині має від’ємний платіжний баланс та сальдо зовнішньої торгівлі: купує більше, аніж продає. Через це бізнес не відчув помітної вигоди від повільної девальвації гривні, скоріше – навпаки, визнає керівник адвокатської компанії, яка спеціалізується на допомозі бізнесу, Дмитро Йовдій.

«Для експортерів це ситуативно вигідно, але для більшості бізнесу – девальвація гривні грає негативну роль. Основні закупівельні елементи, матеріали, обладнання дорожчають у гривневому еквіваленті, – пояснює Дмитро Йовдій. – Відтак підприємці підвищують ціни на власну продукцію, і покупці купують її менш охоче, так зменшуються обсяги продажу. Найбільше від цього потерпають трейдери: через здешевлення гривні вони починають втрачати прибутки».

Залиште свій коментар: