Вода – дорогий товар, ціна якого зростає і буде зростати. Водопостачання для пересічних мешканців є звичайною річчю, мало хто з простих людей задумується над тим звідки у нас в кранах тече вода і яка її справжня вартість. Для багатьох, головне, щоб вода з крану текла і ціна її була прийнятна.
16 березня у Трускавці відбулась презентація так званої концепції з водопостачання Дрогобиччини. На цій зустрічі були присутні представники громадськості, депутати міських рад Трускавця, Борислава, міський голова Стебника і Трускавця.
Дрогобицьке відділення ДП ДІП «Містопроект» м. Львів спільно з спеціалістами Інституту місцевого розвитку м. Львів Михайлом Шарковим та головним технологом КП «Львівводоканал» Миколою Одухою розробили перспективну інженерну концепцію по забезпеченню якісною питною водою міст Трускавця та Борислава.
Дане напрацювання презентував Михайло Шарков. Він розповів, що на ріці Стрий знаходиться 37 артезіанських свердловин, а задіяні лише 15. Інженерна концепція передбачає на першому етапі залучення 7-10 свердловин продуктивністю 3800 м кубічних на добу. Шарков сказав про те, що саме звідтам необхідно прокласти магістральний водогін, збудувати нову насосну станцію на площадці водозабору «Гірне» та поставити ще один резервуар в с. Доброгостові.
1
2
3
Крім цього він зазначив, що окремо реалізовувати такий проект водоканалами Борислава і Трускавця не вийде. Тому необхідно буде створювати спільне підприємство на рівні області, яке візьме на себе частину фінансових витрат. Є ще можливість отримати довгостроковий кредит в міжнародному банку. Це приблизно – 400 мільйонів грн.
Михайло Шарков також розповів, що питне озеро у Трускавці не може використовуватись як водосховище, адже його природній ресурс майже вичерпано.        Після цих слів в залі стався емоційний «взрив». Іронічні посмішки на обличчях депутатів трускавецької міської ради та сміх решти присутніх супроводжували його виступ, так звану презентацію.
З цього приводу пізніше висловився заступник міського голови Трускавця Олексій Балицький, який сказав, що питне озеро і надалі має залишаться питним, як резервним джерелом водопостачання у місті.
Що стосується Борислава, то зі слів Шаркова водонасосну станцію «Рибник» слід вивести з експлуатації, оскільки подача води через гору Бухів, а далі на Борислав, виявляється є енергозатратною і за його словами неефективною. А всі інші локальні водозабори, що використовує місто Борислав, як альтернативу водопостачання слід закрити, адже, там плавають жаби. Для депутатів Бориславської міської ради, що були присутні на цій зустрічі ці заяви пана інженера стали, м’яко кажучи справжнім відкриттям.
На запитання присутніх щодо водопостачання Східниці, то доповідач тонко уникав чіткої відповіді, але сказав, що згідно цієї концепції Східниця теж може отримувати воду, от тільки підйом на який доведеться закачувати воду, інженер, здається, не врахував.
Східниця розвивається як бальнологічний курорт. Тим паче у звязку з адміністративною реформою Східниця має бути центром окремої територіальної громади. В цьому контексті водопостачання для Східниці є питанням перешочерговим, стартегічним. Зараз, водопостачання Східниці здійснює КП “Бориславводоканал”, який бере воду з водонасосної станції “Рибник”.Тут може бути хитрий маневр, коли Борислав згідно вищезазначеної концепції буде отримувати воду з “Гірного”, то від “Рибника” має відмовитись. А Східниця, доречі, давно, не приховуючи цього претендує на “Рибник”. “Прихвативши” водонасосну станцію “Рибник”, Східниця стане абсолютно незалежною, маючи своє джерело водопостачання.
Загалом, представлена інженерна концепція щодо водопостачання показує лише магістральну лінію і опорний пункт – водонасосну станцію «Гірне». Однак, тут ані слова не згадано про каналізування і водовідведення. Першим це помітив міський голова Стебника Петро Старосольський, який зауважив, що каналізаційні стоки Трускавця впадають у річки Воротище і Солониця, які течуть через місто Стебник і забруднюють середовище. Але у відповідь пану Старосольському прозвучало: «Такий круглий стіл буде організовано і у Стебнику і там будете мати змогу відстоювати інтереси свого міста».
Дана концепція є “сирою”, складається враження, що її писали нашвикоруч. Виглядає вона на дуже далеку перспективу. Насторожує те, що цією концепцією повністю відкидається існуюча інфраструктура з водопостачання наших міст: водонасосна станція “Рибник”, діючі локальні водозабори у Бориславі, Трускавецьке водосховище. Звичайно, дивним є ще і той факт, що інженери зі Львова, так перейнялися майбутнім волопостачання Трускавця і Борислава і самі проявили ініціативу, розробили концепцію і представили громадськості.
Багатьох присутніх цікавила юридична складова. Чи це буде комунальне регіональне підприємство з водопостачання з певною часткою міст, чи приватне, а можливо комунальне підприємство Львівської обласної ради? На ці запитання чітких відповідей немає.
На землі запаси води є обмеженими тому слід розуміти, що вода – це бізнес майбутнього. Той, хто продаватиме воду буде наймогутнішим. Громадам наших міст треба бути пильними для того, щоб не потрапити у цілковиту залежність ймовірного монополіста. Той, хто контроюватиме водопостачання нашого регіону по суті впливатиме на усі політичні і економічні процеси у наших містах.

Назар ХОПЯК

(Фото взято з офіційної сторінки у facebook Трускавецької міської ради)

Залиште свій коментар: