Три роки тому у ці дні було не так як сьогодні… Здавалось весна ніколи не настане. Майдан перетворився у попіл і згарище, наповнився горем і жахом. Дерев’яні щити, діряві каски, гора бруківки, згорілі будинки, БТР і багато сліз.

Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем… Усі вони були дуже різними, але їх об’єднало прагнення до правди.

Їхня смерть – не була даремною.  Господь їх забрав для того, щоб збудити наші серця… Вони загинули, щоб справедливість, любов до України, свобода і закон стали для усіх нас виміром подальшого життя.

У понеділок в Трускавці  біля стели Небесної Сотні, неподалік церкви св. Миколая витав дух Майдану…  На фоні пісні «Плине кача» учні трускавецьких шкіл викладають свічки та розгортають синьо-жовте та червоно-чорне полотнище.

Народне Віче пам’яті Героїв розпочалось з панахиди. Опісля, свої промови  виголосили отець Володимир Бондарчук, міський голова Андрій Кульчинський, громадський діяч, майданівець Ігор Кісак, учасник АТО Володимир Вакуленко, а також учасники Революції Гідності з Луганської області. Звучала авторська поезія присвячена Небесній Сотні від трускавчанина Мар’яна Олексина.

«Я тебе ненавиджу, війна!» – пісня, яку виконав маленький хлопчик Роман Білинський вихованець трускавецької дитячої школи мистецтв зворушила багатьох присутніх.

Зачарувало акторською грою коротке театралізоване дійство за участю двох уявних героїв, які зустрілись на небесах – невідомий герой Крут та герой Майдану Сергій Нігоян.  Це виглядало  дуже ефектно.

Лунають імена героїв Небесної Сотні, горять свічки, звучить духовний гімн нації «Боже великий, єдиний»…

Думаю, що кожен хто був присутній, напевно, відтворив у пам’яті драматичні події на Майдані від яких почався новий відлік Героїв нашого часу.

Нехай пам’ять про Небесну Сотню  згуртує нас, дасть нам силу і волю, мудрість і наснагу до боротьби за світле майбутнє України.

 

Назар ХОПЯК

   

 

   

 

   

3Shares

Залиште свій коментар: